Сашко був ідеальним. Ми зайшли у Львівську реберню, в якій я давно хотіла побувати, прогулялися по центру, квіти, милі дотики. А на кінець він запитав мій адрес, і ми поїхали. Коли я виходила з автівки, Саша попросив, не дзвонити йому, мовляв можуть бути важливі зустрічі. – Я все сам, ти тільки чекай! – Його галантність геть затьмарила мені розум. Тепер не знаю, що робити.
Мені 24 з Сашком познайомилася в клубі.
Хоч він і старший на 5 років, але для мене це і плюс. Я знайомилася з багатьма однолітками і в більшості з них, ще був вітер в голові.
Вони хотіли розваг, і легких відносин без обов’язків. Але я вже хотіла мати серйозні стосунки тому подумала, що Саша хороший кандидат.
В нас зав’язалася розмова. Він більше розпитував про мене. Я ж про нього дізналася, тільки що він підприємець і має багато відряджень то в Київ, то в Одесу, а тепер тут у Львові.
Під кінець нашого вечора він попросив в мене номер телефону і сказав, що зателефонує.
На прохання обмінятися соц мережами він відповів, що не має ні інстаграму, ні фейсбуку, і взагалі це марна трата часу, а він, як підприємець, не може собі цього дозволити.
Це здавалось мені трохи дивним, але якщо згадати тих хлопців, які мені попадалися, то відсутність соцмереж не здалася мені чимось поганим, тим більше, в нього було доволі логічне пояснення.
Коли ж ми попрощалися, я в той же день все розказала своїй найкращій подрузі. Їй цей Саша здався підозрілим, але ми вирішили почекати, бо і так не ясно, чи він подзвонить.
Але зранку Саша подзвонив. Сказав, що хоче зі мною зустрітися.
Приємним сюрпризом стало те, що Сашко зустрів мене з квітами. Ми ходили, гуляли, веселилися. Після цього я зовсім розтанула і перестала помічати якісь підозрілі речі.
Сашко робив день просто ідеальним. Ми зайшли в Львівську реберню, в якій я давно хотіла побувати, прогулялися по центру, зайшли в магазинчик з корейською косметикою. Там він купив мені різну доглядову косметику, яку я давно хотіла, але завжди собі жаліла на неї коштів.
Потім він запитав мій адрес, і ми поїхали туди на його автівці. Коли я виходила з автівки, він попросив, не дзвонити йому, мовляв можуть бути важливі зустрічі. Він сам мене буде набирати.
Я погодилася. Я була в захваті від проведеного дня. Але коли я розказала все подрузі, вона все одно сказала, що його поведінка дивна. Та я її не слухала…
Ми почали зустрічалися. Якщо чесно, то все було добре. Ми часто бачилися. Він забирав мене з роботи іноді ми гуляли, а іноді їхали до мене до дому.
Так продовжувалося місяців зо три. За весь час я ніколи не була в нього в дома. І час від часу він їхав у відрядження. Це бувало на тиждень або і більше.
Ці періоди були найважчими, адже я не могла ні написати, ні подзвонити. А подруга тільки набридала, що мовляв, як це так, що зустрічаєшся і навіть подзвонити не можеш. Тоді я набралася сміливість і подзвонила Сашку.
Гудки в телефоні здавалися безкінечними, але потім він підняв слухавку. Було відчутно в його голосі нотки гніву. Тоді він знову попросив, більше ніколи не дзвонити йому і сказав, що скоро прийде і кинув слухавку.
Я була дуже засмучена, і єдина до кого мені було звернутися, це моя подруга.
Коли я їй розказала, то Оля зразу відповіла, що він слизький чоловік і треба вивести його на чисту воду. Треба, дізнатися де він живе і чи дійсно він є самотнім.
Та тепер не знаю що робити. З одного боку цей Саша такий турботливий і так добре залицяється, а з іншого боку, не хочеться все життя жити в омані.
Але все ж таки страшненько допустити те , що він може мене обманювати… То що ж мені робити? Як вийти з цієї ситуації…
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
