З Тонею ми дружили 7 років. Після закінчення університету я влаштувалась на роботу, почала заробляти пристойно і подруга попросила влаштувати її до мене у фірму. Оскільки з начальницею у мене були добрі взаємини, поговорила, порекомендувала. Тоню взяли на хорошу посаду під мою відповідальність. Я ж, із чистою совістю, навчала її протягом тижня, а потім спокійно пішла у відпустку.
Я відпочивала, але тут мені зателефонувала колега Маринка по робочих моментах, і між іншим я запитала її, чому моя подруга не бере трубку, коли я їй дзвоню поцікавитися, як у неї справи, чи все добре, адже я за Тоню відповідаю.
Маринка посміхнулася і у відповідь також запитала:
– Ти що, нічого не знаєш? її звільнили, Тоню твою.
Я дуже здивувалася, намагалася до неї додзвонитися, але протягом кількох днів моя «подруга» не брала слухавку. Як виявилося, Тоня, замість залучення нових клієнтів до нашої компанії, зливала нашу базу клієнтів нашим конкурентам.
А підсумок моєї розповіді полягає у тому, я навіть не змогла поговорити з нею, оскеільки Антоніна додала мене до чорного списку у всіх мережах, заблокувала кругом. Пройшло 5 років, а я досі заблокована колись кращою подругою, ми досі не спілкуємося. Ось такі справи, ось така дружба.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, ibilingua.com