fbpx

З весілля сина я їхала дуже зла на свою невістку. Представляли себе такими багачами. Та я думала, вона мені хтозна що подарує. А Уляна мені шалик-хомут спрезентувала. Та хіба то подарунок для мами нареченого? Ну а моєму чоловіку і молодшому сину – по футболці. Що небуть! Як я тепер то своїй сусідці маю розказати? Хоч бери і збреши. Адже та буде обов’язково питати, то хіба опозорюсь. Ось вам і сваха на заробітках в Італії!

Живемо ми з чоловіком скромно, виховуємо двох синів. Молодший, ще студент, а от старший наш надумався одружуватися. Та невістку нам привів не просту, а панянку велику.

Звати її Уляна, сама вона із багатої родини. Тато має свою точку на базарі, ну а мама вже три роки, як на заробітках в Італії. Спеціально приїхала щоб дочку заміж віддати.

Коли до мене мали прийти свати. Я дуже хвилювалась, якби не опозоритись. Придбала навіть нові покривала на диван. Та ще докупила дещо з посуду, адже зараз дуже модно все в білих тарілках подавати.

Свати на зустрічі відразу заявили, що то має бути дорогий ресторан, відповідне меню, словом весілля має пройти на вищому рівні. Ми звичайно з чоловіком відкладали гроші завчасно на таку подію.

Та з такими забаганками ми мабуть всіх родичів кликати не будемо. Свати як собі хочуть, а ми тільки найближчу нам родину, адже ще потрібно сина одягнути, ну і звісно, невістці подарунок купити.

В нас так заведено, що молода дарує подарунки, рідним родичам зі сторони молодого. Ну а свекруха і молодий дарують їй.

Що вам сказати, за ті гроші, що я купила невістці подарунок, можна б було ще десять родичів на весілля покликати.

Купила я золотий ланцюжок на руку і підвіску з її ім’ям до нього.

На сьогоднішній день золото страшенно дороге. Собі я такого купити навіть і дозволи не можу, а перед невісткою хотіла себе показати, що я щедра людина.

І ось цей день настав. Весілля ми відгуляли дуже файно, думаю, що всі залишились під приємними враженнями. Та з весілля додому я їхала дуже зла на свою невісточку. Так себе представляли, такими багачами, та я думала вона мені хтозна що подарує.

А вона мені шалик-хомут спрезентувала. Та хіба то подарунок для мами нареченого, ну а моєму чоловіку і молодшому сину по футболці. Що небуть…

Читайте також: Вчора після дощів ми копали картоплю. І так її було багато, що нині зранку ледве-ледве спину розігнула. Та все б нічого, якщо б ця картопля була тільки для нас, але її там стільки, бо моя щедра свекруха з легкістю роздає її родичам. Але якби ті родичі з городом допомагали. А в них, як не робота, то серце “штрикає”, то ще якісь невідкладні справи. Зате як приїхати по картоплю, то все перші, ще й машиною, щоб більше влізло

Як я тепер то своїй сусідці маю розказати? Хоч бери і збреши. Адже та буде обов’язково питати, то хіба опозорюсь.

Вже з першого дня мене невістка розчарувала. Та мій чоловік в такій футболці хіба людей смішити буде.

Та чи ми якісь жебраки, щоб на такі подарунки зрадіти. Не знаю, але я вже дуже шкодую, що зробила невістці такий дорогий подарунок.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!

You cannot copy content of this page