Живемо ми з чоловіком скромно, виховуємо двох синів. Молодший, ще студент, а от старший наш надумався одружуватися. Та невістку нам привів не просту, а панянку велику.
Звати її Уляна, сама вона із багатої родини. Тато має свою точку на базарі, ну а мама вже три роки, як на заробітках в Італії. Спеціально приїхала щоб дочку заміж віддати.
Коли до мене мали прийти свати. Я дуже хвилювалась, якби не опозоритись. Придбала навіть нові покривала на диван. Та ще докупила дещо з посуду, адже зараз дуже модно все в білих тарілках подавати.
Свати на зустрічі відразу заявили, що то має бути дорогий ресторан, відповідне меню, словом весілля має пройти на вищому рівні. Ми звичайно з чоловіком відкладали гроші завчасно на таку подію.
Та з такими забаганками ми мабуть всіх родичів кликати не будемо. Свати як собі хочуть, а ми тільки найближчу нам родину, адже ще потрібно сина одягнути, ну і звісно, невістці подарунок купити.
В нас так заведено, що молода дарує подарунки, рідним родичам зі сторони молодого. Ну а свекруха і молодий дарують їй.
Що вам сказати, за ті гроші, що я купила невістці подарунок, можна б було ще десять родичів на весілля покликати.
Купила я золотий ланцюжок на руку і підвіску з її ім’ям до нього.
На сьогоднішній день золото страшенно дороге. Собі я такого купити навіть і дозволи не можу, а перед невісткою хотіла себе показати, що я щедра людина.
І ось цей день настав. Весілля ми відгуляли дуже файно, думаю, що всі залишились під приємними враженнями. Та з весілля додому я їхала дуже зла на свою невісточку. Так себе представляли, такими багачами, та я думала вона мені хтозна що подарує.
А вона мені шалик-хомут спрезентувала. Та хіба то подарунок для мами нареченого, ну а моєму чоловіку і молодшому сину по футболці. Що небуть…
Як я тепер то своїй сусідці маю розказати? Хоч бери і збреши. Адже та буде обов’язково питати, то хіба опозорюсь.
Вже з першого дня мене невістка розчарувала. Та мій чоловік в такій футболці хіба людей смішити буде.
Та чи ми якісь жебраки, щоб на такі подарунки зрадіти. Не знаю, але я вже дуже шкодую, що зробила невістці такий дорогий подарунок.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
Недавні записи
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором
- Свекруха Марина Федорівна – золота людина. Мудра, знає життя на багато краще за мене. Маю її слухатися, щоб з мене хоч якийсь толк був. Я не правильно доглядаю за чоловіком, тобто її сином, неправильно роблю все для дитини. Днями зібралася я прибрати зуб, муляє мені давно, а мама чоловіка каже мені: “Не здумай! Тобі занесуть щось і в щоці утвориться дірка!” І що тепер робити – не знаю, невже свекруха права? А вона мені: “Ти йому ручки-ніжки пошкодиш. Ось я дивилася передачу, там так і було”
- Я ще в п’ятницю попередила і сина і невістку, щоб приїхали в село, бо потрібно все з поля допомогти зібрати. В мене дочка ще є, Наталка зі мною живе, але до роботи – дуже лінива. А ось невістка – інша справа. Того дня ми мали справу з морквою і бурячком. Невістка копала, а я відразу ж обчиняла. Робота в нас йшла конвеєром, тільки бухгалтерія підвела, як любить сміятися мій чоловік. А після роботи всі сіли до столу. Я й не сподівалася, що моя невістка така