fbpx
життєві історії
З Владом ми планували розписатися таємно, адже ніхто нас не підтримував. Мої батьки – інтелігенти, бабуся педагог. Вони жили і мріяли про моє щасливе майбутнє, але точно не заміжжя практично зі шкільної лавки, ще й на кому? Влад був найкрутішим парубком в нашому містечку. Зі школи його не вигнали, і вже добре. Того дня я приїхала до нього без попередження, і щось мене заставило заглянути у вікно. Жив він на першому поверсі

З Владом ми планували розписатися таємно, адже ніхто нас не підтримував. Мої батьки – інтелігенти, бабуся педагог. Вони жили і мріяли про моє щасливе майбутнє, але точно не заміжжя практично зі шкільної лавки, ще й на кому? Влад був найкрутішим парубком в нашому містечку. Зі школи його не вигнали, і вже добре. Того дня я приїхала до нього без попередження, і щось мене заставило заглянути у вікно. Жив він на першому поверсі.

***

Я була молода, закінчувала школу. Батьки-інтелігенти, бабуся-педагог і світле майбутнє попереду. Всі думки були зосереджені на тому, щоб отримати золоту медаль, вступити до престижного ВНЗ і коли-небудь, пізніше, вийти заміж за принца.

І раптом я зустріла Влада. Хуліган, грoза району, перший красень на все місто. За класикою жанру, навчався він в ПТУ. Ну як вчився… Числився. Вчителі перехрестилися, коли випустили його зі школи навіть не з атестатом, а з довідкою.

І чому всім хорошим дівчаткам подобаються такі…?! Я закохалася по вуха, почала пропускати заняття.

Через 3 місяці Влада забрали в армію. Рік я ревіла, кожен день писала листи, чекала, як вірна собачка. Поки одного разу, в поштовій скриньці подруги-сусідки не побачила від нього лист.

Каюсь, я відразу ж його витягла і прочитала. Нічого поганого там не було, але якийсь прихований сенс, загравання чи що, однозначно відчувалося.

Минув ще рік. Я поступила в інститут в іншому місті, на носі перша сесія. Я безперервно просиджувала над конспектами.

Раптом пролунав телефонний дзвінок: “Кицька, я повернувся!” Людоньки, яке навчання!

Місяць безмежного щастя, красива пропозиція стати його дружиною, адже відносини пройшли перевірку розлукою, довгою в 2 роки, спільні плани на майбутнє. Ми навіть весілля спланували! Двох діточок хотіли.

Влад поїхав до батьків в інше місто. Я здала сесію і на крилах помчала за ним. Адже потрібно всім розповісти, що через пів року весілля, нехай починають готуватися! Як виявилося, даремно!

Мама насамперед доповіла мені, що його часто бачили з моєю подругою. Звичайно ж я не повірила! А він так красномовно говорив, що мої батьки його не люблять, вважають, що він мені не пара, що ми як Ромео і Джульєта повинні все подолати заради нашої любові. Тьху! Я вірила тільки йому, нікого не слухала, збиралася заміж.

Ми збиралися подати заяву. Таємно! Адже ніхто не підтримує! Батьки – вороги! Не бажають нам щастя.

Я приїхала на добу раніше – втекла з лекцій. І швидше до нього! Ось він зрадіє!

Квартира його батьків була на першому поверсі. І що мене змусило заглянути в вікно?!

Спочатку – ступор, потім – сльози і істерика- крах надій і планів на чудове сімейне життя з коханим. Влад був з нею! З моєю подругою!

Я втекла. Найганебнішим чином. Не стала влаштовувати скандалів і розборок, просто розвернулася і втекла. Вони навіть не помітили.

А потім – виснажливі телефонні дзвінки і довга, важка розмова. Звичайно ж, він все заперечував. А через пів години після офіційного розлучення – перевіз речі до неї, вже колишньої моєї подруги-сусідки.

Ще через 3-4 місяці я дізналася, що вона при надії. Термін – 6 (!) Місяців. І як він збирався на мені то одружитися?

З колишньою подругою я припинила будь-яке спілкування. Завдяки їй, у мене до сьогодні немає подруг, я нікому не довіряю.

Прожили вони недовго. Життя не склалося ні в нього, ні в неї. Після народження дитини влад запuв. Ображав її сильно, ображав сина. Вона не витримала і пішла. Намагалася вийти заміж ще раз, але теж невдало. Знову ображав, злидні і друга маленька дитина на руках. Третій раз їй попався кримінальник. Людина, начебто, не поганa. випиває по-тихому, не ображає, але й не працює. Живуть в злиденному колгоспі, намагаючись прогодувати вже 3 дітей.

Мій колишній, кажуть, спився і десь зник. Від нього відмовилися власні батьки, брат і, звичайно ж, син.

Для чого я все це написала? Нещодавно я зустріла свою колишню подругу і не відчула до неї ні минулої злості, ні чогось подібного. Тільки нескінченну жалість і подяку, що вона відвела від мене цю людину, фактично врятувала мене від поганого ставлення. Я ж навіть не “віддала” їм, не бажала поганого, просто забула про їхнє існування. Карма все зробила за мене.

Так що, все, що не робиться, насправді – на краще! А закон бумеранга – ніхто не відміняв…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page