Мене звуть Олеся. Це ім’я дав мені батько. Він колись служив у Білорусії і там полюбив дівчину з таким ім’ям. Але вона пішла на небо молодою. Одружився тато на мамі вже після 30 років, але ніяк не міг забути свою Олесю. А коли народилася донька, одразу сказав, що мене зватимуть саме так. Це вже потім він просив у мене прощення. Говорив, що не знав, що не можна називати дітей іменами близьких, які ранео пішли.
Заміж я вийшла у 20 років, будучи студенткою медфаку. З майбутнім чоловіком ми познайомилися на одній із вечірок. А за місяць Дмитро запропонував стати його дружиною. Я погодилася. Ось тільки його мама (батько давно пішов із сім’ї) була категорично проти. Вона вже своєму синові підшукала іншу наречену, яка «багата, не рівня мені босій».
Мої батьки – гідні та шановні люди. На весілля нам квартиру подарували. За першого онука – машину. Хоча ми вже й самі купили. Але вони пообіцяли і зробили. На цьому джипі чоловік і їздить, а нашу віддав мені.
Але як потім свекруха сама проговорилася, як вона домовилася вже з батьками іншої забезпеченої нареченої (непривабливої однокласниці чоловіка), що син одружується з нею.
На весілля мама Дмитра не дала жодної копійки. Заборонила родичам з його боку приходити, а сама прийшла з тією самою дівчиною, яку хотіла в невістки. Ольга її звуть, і вона не знала, яку гру її втягнули. Ще доньку, семирічну сестру чоловіка взяла. Та навіть ні з ким не привіталася.
Але весілля зіпсувати мамі чоловіка не вдалося. Оля, хоч і не красуня, одразу сподобалася одному з моїх однокурсників і вони вже опівночі кудись зникли, а потім за два місяці побралися. Живуть душа в душу, троє дітей народили. А свекруха із малолітньою сестрою чоловіка так і сиділи самі за великим накритим столом для родичів.
Далі наші стосунки перетворилися на суцільне випробування. Вона розпускала плітки про мене. Говорила чоловікові, що діти народжені не від нього. У нас на той час були два сини-погодки. Донька народилася, коли ми зі свекрухою перестали спілкуватися взагалі.
Через її розповіді я втратила престижну роботу. Зі мною перестали спілкуватися багато знайомих.
Але чоловік мій повністю адекватний. Він знає свою маму, як і знає, чому батько втік від неї. Він пробував її напоумити, але це було марно. Скільки сліз я пролила через цю жінку, знає тільки моя подушка і Господь Бог.
Я вже багато років не ходжу до неї у гості. Сестра чоловіка підтримує свою матір та розпускає про мене різні чутки.
Нещодавно у свекруха злягла. Доглядати її ніхто не хоче. У дочки двоє малюків і вона мені заявила, що я маю доглядати за мамою чоловіка. Я відмовилася.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.
