fbpx

Задумала я зробити ремонт своїми силами, приділяла кілька годин щодня, після роботи орудуючи то молотком, то дрилем. Зрештою сусід знизу не витримав і прийшов в гості з претензіями. Від втоми просто розревілася. Сусід розгубився, потім відсунув мене в сторону, пройшов в зал, помилувався на руїни

Є такі сусіди, які стають справжніми друзями, з якими приємно бачитися і спілкуватися. Сьогодні мова піде саме про таких сусідів. А у вас такі сусіди є?

У будинку моєї тітки є цікава традиція. Після бою курантів все сусіди збираються в парадному з хлопавками, бенгальськими вогнями, шампанським, цукерками і вітають одне одного. Мені довелося побувати на цьому заході – дуже атмосферно. Квартир в будинку 28, збирається більше половини. Щодо сміття в парадній – всі дружно прибирають його 1-го числа.

Задумала я зробити ремонт своїми силами, приділяла кілька годин щодня, після роботи орудуючи то молотком, то дрилем. Зрештою сусід знизу не витримав і прийшов в гості з претензіями. Від втоми просто розревілася. Сусід розгубився, потім відсунув мене в сторону, пройшов в зал, помилувався на руїни і пішов. Наступного дня повернувся, прихопивши двох мужиків. Хлопці за 2 дні поклеїли шпалери, повісили полиці, зібрали шафи, а на мої спроби дати їм хоча б кілька тисяч відмахнулися зі словами: «Дівчатам треба допомагати».

У нас в будинку живе мало чим примітний дідусь. Але тільки вчора ми дізналися, який він чудовий чоловік. Дідусь Артем вночі вийшов на балкон. Помітив, що в машині одного з сусідів хтось колупається. Розштовхав свою бабусю і велів дзвонити в поліцію, а сам схопив молоток і метнувся на вулицю. Коли злодюжка побачив, що на нього летить дід з молотком, закрився в машині і спробував її завести, ось тільки клепки з’єднати потрібні дроти йому не вистачило… Так і просидів, оточений вже кількома старими, поки не приїхала поліція.

У квартирі навпроти живе сімейна пара з дитиною. Вони постійно на роботі. Одного разу сиділая  вдома і тут дзвінок у двері. Відкриваю, а там мій юний сусід – каже, няня в машині щось забула, а йому нудно чекати. Стояли хвилин 15, розмовляли. Дізналася, що його однокласники ображають, а батькам сказати соромиться. Наступного дня я пішла в школу розбиратися з кривдниками. Повертаюся додому – тут з квартири вилітає Діма і обіймає мене, вигукуючи: «Вони вибачилися! Дякую тобі, дякую!» А в дверях стоять його батьки. Довелося їм пояснити. Ось так ось у мене в житті з’явився чи то молодший брат, то юний друг.

Давні знайомі жили в панельному будинку з хорошою звукопроникністю. Син у них маленький. Якось матуся відлучилася ненадовго в продовольчий магазин. Повертається й запитує: «Ти не плакав?» Син: «Я спочатку заплакав, а мені невидимий голос сказав:” Не кричи! Зараз прийде! “І я заспокоївся».

Сусіди справляють враження зарозумілих людей. Чоловік і дружина років 30-35 ввічливо, але холодно вітаються, спілкування підтримувати не прагнуть. Але, коли мене заливали сусіди зверху, саме вони допомагали витягти техніку. А після злити воду з підвісної стелі і вичерпати її. П’ять сусідів, з якими я мило щебетала, відмовилися допомогти – втомилися, кота ні з ким залишити. «Зарозумілі» так і продовжують холодно вітатися. Але зараз вони викликають в мені більше теплих почуттів, ніж ті, з якими я спілкувалася, але які навіть пальцем не поворухнули, коли трапилася біда.

Пізно ввечері, тиша… З вулиці доноситься боязке нявкання, через кілька хвилин зібрався вже котячий квартет. Відкриваю балкон, дивлюся вниз: з темряви видивляються 4 пари зелених вогників. І тут зверху летить дощ з ковбаси. Чую незнайомий чоловічий голос: «Смачного, хвостаті, завтра ресторан о 8 відкривається!»

Кілька місяців тому в ліфті свого будинку приклеїла надрукований на принтері вірш, звичайно, залишивши без підпису. Спілкуючись з сусідами, я зрозуміла, що всім подобається ідея ділитися улюбленими творами. відтоді щотижня знаходжу нового маловідомого вірша і роблю з ним так, як з першим. Всі сусіди дуже задоволені, деякі беруть мій приклад і тепер в ліфті завжди є «що почитати». Це дуже згуртовує і робить світ хоч трішечки кращим!

Мої сусіди зверху – молода пара, яка постійно свариться. У нашому будинку дуже хороша чутність, тому я стаю свідком кожного конфлікту. Черговий вечір не став винятком. Я вирішила зіграти що-небудь на піаніно. Практично відразу крики стали тихіше, а потім і зовсім припинилися. Я закінчила грати, хлопець з дівчиною почали обговорювати моє виконання, а після молодий чоловік сказав дружині, що шалено любить її.

На поверсі в нашому корпусі 4 квартири. Щороку в новорічну ніч я виставляю на тумбочку коробку «Рафаелло». На листку маркером пишу привітання своїм сусідам, прикріплюю його на вхідні двері в крило, і… починається круговорот смачненького в коробці! Сусіди пригощаються рафаелкою, кладуть в коробочку свої цукерки, вміст постійно оновлюється прямо до Старого Нового року.

Коли я була маленька, ми з сім’єю жили в квартирі на 11-му поверсі. Балкони в будинку відкриті. Дуже часто я брала поліетиленовий пакетик з ручками, прив’язувала його на мотузку і спускала вниз. Коли діставала, отримувала всякі смаколики у вигляді фруктів, шоколадок і клала у відповідь щось від себе. Ось так ми дружно жили з сусідами нижніх поверхів, а мама постійно дивувалася, звідки береться смачна їжа.

Сусід Олексій більше року тому важив 130 кг. Почав ходити в спортзал, правильно харчуватися. Спочатку стьоблився над ним. Але ось через рік важить 75, підтягнутий. Дивлячись на нього, з чоловіком виключили жирне, мучне. Ще через кілька тижнів теж пішли в спортзал. Результат вже через 2 місяці помітний. Словом, зараз весь під’їзд веде здорове життя.

Живу сама, якось міняла стелю на балконі. Трохи не вистачило, тому з краю приліпила дві плитки, які залишалися з минулого ремонту, – все одно не дуже помітно. Малюнки різні, але якщо не дивитися на стелю, то нормально. Через тиждень дзвінок у двері – прийшов сусід, молодий чоловік, сказав, що його вікна виходять на ту сторону, де мій балкон, і що більше не може дивитися на ці різні плитки. З собою приніс торт, будматеріали і переклеїв стелю на балконі. Закохалася.

В наш гуртожиток заселився квартирант з дружиною. По виду грізний дядько – здоровезний мужик з куполами на животі. Всі його побоювалися. Стоїмо одного разу з ним на кухні, готуємо вечерю, він крутився біля плит, а потім питає: «Ці духовки нормально печуть? Хочу дружині “Наполеон” приготувати. Думаю, коржі пропекутся?» «Наполеоном» потім пригостив.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page