Дорогою додому зайшов учора до магазину по продуктами. І так мені захотілося ананаса та дині! А, думаю, чого б себе коханого не потішити? До купи ще й лоток полуниці купив. Дивлюся, мінеральна вода хороша по знижці, дай, думаю, куплю, дізнаюся хоч, чому вона вважається такою крутою і коштує дорого. Разом витратив 370 гривень.
І ось я вдома, на одній тарілці динька порізана, на другій – полуниця, на третій – ананас, поряд пляшка мінералки. Такий собі набір для перегляду серіалу. Тільки включити серіальчик зібрався, як пролунав відеодзвінок.
Дзвонили далекі родичі, яких бачив за життя разів 10, номерів телефонів яких у мене навіть не було. Виявляється, приїхали до батьків у гості. Веселенькі вже. І ось вирішили зателефонувати мені, дізнатися, як я живу.
Ми спілкуємося, я без задньої думки показую, як я живу, яку я собі галявину накрив під серіальчик, мовляв, зацініть, яка у мене ідилія.
А у відповідь чую щось на кшталт: “Нічого собі ти мажор! Дивіться, взимку диню з полуницею тріскає і Evian п’є! Простіше треба бути, юначе!”.
– Кожному своє! – відповідаю я їм. – Ви могли б теж фруктів набрати, вийшло б дешевше, ніж те, чого ви там поїли й попили.
Родичі почали мені доводити, що я не правий, що це інше. Розмова плавно перейшла у русло засудження. Словом, я перервав дзвінок, телефон поставив на беззвучний режим і продовжив дивитися серіальчик, похрустуючи свіжими фруктами, запиваючи це все мінералкою. І так стало добре від того, що я мажор!
Всім бажаю здійснення мрій у Новому році!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, ibilingua.com
