Моє прізвище Горшковський, а у моєї дівчини – Могилевська, чим вона неймовірно пишається. За словами її батьків, їх предки були дворянами, особами, наближеними до імператора, але навіть якщо це і так, яке це вже має значення? Зараз це звичайнісінька сім’я – мама працює вчителькою, батько інженер.

Я сам родом з невеличкого селища, батьки все життя пропрацювали на заводі. Дід і баба були селянами, досить заможними. Я з дитинства займався спортом, майстер спорту зі східних єдиноборств. Добре розбираюся в автомобілях, зараз працюю інструктором з екстремального водіння і тренером з бойових мистецтв в престижній спортшколі.

У дитинстві мене дражнили Горшком – зокрема, через це я і почав займатися спортом, щоб постояти за себе. Зараз я не тільки не соромлюся свого прізвища, а й пишаюся ним, особливо коли бачу на стіні численні дипломи та грамоти. Але виявилося, що Варвара не поділяє моєї гордості і після весілля хоче залишити собі своє “дворянське” прізвище. Головний аргумент – що над майбутньою дитиною будуть сміятися.

Мій приклад її чомусь ніяк не надихає, каже, часи зараз не ті. А я вважаю, що вона сама поки не заслуговує такого прізвища – адже я шанована в місті людина, до мене звертаються серйозні люди, а хто знає мою Варю і її сімейку?

Так що нехай залишається Могилевською, раз їй так хочеться, а ось син носитиме моє прізвище, це навіть не обговорюється. Далі буде видно, прізвище людину прикрашає, чи навпаки. Чи я не правий?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook