Зателефонувала мама дуже засмучена. У неї давно накипіло і ось вона не витримала і подзвонила зі мною поділитися своєю образою. У мене дуже хороші батьки, які постаралися дати мені та сестрі, все, що могли за їхніми можливостями.
У мене є старша сестра, яка кілька років тому з чоловіком була у дуже важкій ситуації: іпотека, кредит та дві маленькі дитини.
Мама з усіх сил тоді намагалася допомогти, але її фінансові можливості були обмежені. Вона робила для їхньої сім’ї, що могла: сиділа з малюками, допомагала продуктами з городу, і це була дуже суттєва допомога.
Якщо мама щось купувала сестрі чи онукам вона ніколи не просила віддати їй гроші, навіть якщо сестра спочатку планувала розрахуватися за покупки.
І ось тепер, коли у сестри все налагодилося, я дізнаюся від мами, що сестра за все, що вона купує, бере гроші. Це, звичайно, не поширюється на якісь гостинці у подарунок, але якщо мама попросить купити дорогою хліб та цукор, або щось подібне, сестра обов’язково надасть чек та візьме все до копійки.
Востаннє мама зовсім образилася. Сестра з чоловіком приїхали до мами з онуками. Мама просила купити сметану та щось до чаю.
Сметана пішла в салат, який їли всі, тортик розрізали до чаю і як ви розумієте його їли, але гроші сестра взяла за чеком, до копійки. Мама дуже переживає, бо гроші не дуже великі, але ось ставлення. Невже сестра не може просто привезти мамі продуктів. Тим більше, що мама і зараз багато допомагає, хоча у них із татом у самих не завжди все добре та райдужно.
І я думаю, поговорити із сестрою чи залишити як є. Мама просто поділилася і я її добре знаю, вона розтроїться, якщо підніму з сестрою тему грошей. З іншого боку маму шкода.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
