fbpx
життєві історії
Жити на дві сім’ї я не збирався, тому при першій же можливості розповів про Ольгу дружині. Вона, що дуже добре, не влаштувала “бурю”, а спокійно відпустила мене. З Ольгою я відчув себе справжнім чоловіком. Та мої батьки були, і є досі, в мені сильно розчаровані. – Для нас була і буде лише одна невістка і це Ірина. І онуків від Ольги ми ніколи не приймемо!

Жити на дві сім’ї я не збирався, тому при першій же можливості розповів про Ольгу дружині. Вона, що дуже добре, не влаштувала “бурю”, а спокійно відпустила мене. З Ольгою я відчув себе справжнім чоловіком. Та мої батьки були, і є досі, в мені сильно розчаровані. – Для нас була і буде лише одна невістка і це Ірина. І онуків від Ольги ми ніколи не приймемо!

***

З першою дружиною, Іриною, ми прожили в шлюбі 10 років. Як і у всіх були свої проблеми. Але все одно, так би мовити, жили, не тужили. Народили і виростили двох дітей.

Згодом почуття притупилися. Якось раз, на одній вечірці, мій хороший друг познайомив мене з Ольгою. Коли я побачив цю дівчину, у мене всередині щось клацнуло і перевернулося. Це було кохання з першого погляду. Все, що було в моєму житті до цього моменту, перестало мати сенс. Я навіть злякався, адже я одружений. Але не міг побороти ці почуття. Ольга була неймовірно привабливою. Моє життя розділилося на “до” і “після”. Про спокій можна було забути.

Ми з Ольгою стали спілкуватися. Вона була розлучена, і у неї був син. Згодом я зрозумів, що просто не можу без неї.

На дві сім’ї я жити не хотів і в усьому зізнався дружині. Слава богу, вона не стала закочувати істерик і спокійно мене відпустила. Ми тихо і мирно розлучилися. Тепер я цілком міг насолоджуватися життям зі своєю коханою Ольгою. Незабаром вона носила під серцем дитя, і у нас народився синок. Здавалося б, живи і радій. Але не тут то було.

Моя сім’я категорично не приймає Ольгу. Не приймає і нашу з нею спільну дитину, я вже не кажу про сина Ольги від першого шлюбу. Вони вважають, що я зробив величезну помилку, коли розлучився з Іриною. З нею якраз таки все моє сімейство з задоволенням спілкується. Моя сестра просто обожнює племінників з боку Ірини, та й моя мама з батьком возяться тільки з ними. Нашого з Ольгою сина для них як ніби взагалі не існує. Вони в голос говорять мені: “Іриночка для нас рідна, а цю ти притягнув не зрозумій звідки та ще й “з причепом”. І не сподівайся, ми її не приймемо”.

Ольга намагається не показувати виду, але вона дуже переживає з цього приводу. Вона дуже добра і чуйна. Я не розумію, чому моя сім’я не хоче цього бачити. Ольга не раз намагалася налагодити відносини з моїми родичами, але все марно. Всякий раз вони демонструють їй своє “фе”.

Що б ви мені порадили? І чи справді я зробив помилку?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page