Живемо у великому селі на Волині. Я рано вийшла заміж і переїхала до будинку чоловіка та його батьків ще у 19 років. Вже через три роки у нас з’явилося перше маля, дівчинка. А ще за два – друга дитина, синочок.
Батьки чоловіка завжди ставилися до мене чомусь дуже прохолодно, навіть їли від нас окремо. Дітей наших вони не шанували, бо мали доньку Олю, яка жила окремо. Вони всіма силами допомагали саме їй.
Сім’я наша жила не надто багато, хоча одразу після мого переїзду мої батьки та сестра зробили непоганий ремонт в хаті. На жаль, мати скоро захворіла, і моя сестра доглядала її до самого кінця, після матері пішов і батько. За ним моя сестра теж доглядала.
Після цих подій сестра попросила мене написати відмову від майна і спадку батьків. Я вирішила, що якщо весь цей час за ними доглядала саме сестра, то залишити їй будинок буде справедливо.
Ось тільки будинок мого чоловіка, швидше за все, дістанеться не нашим дітям, а їхній другій дочці, зовиці Олі. Ось так і виходить, що я залишилася повністю без спадщини. Зараз вона я про своє рішення залишити сестрі і будинок, і земельну ділянку. але що вже зараз вдієш?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
