fbpx
життєві історії
Знайомство з зятем було у свекрухи дома. Ми сиділи за столом, а Валя, сестра чоловіка, каже Андрію: “Ходи допоможи мені на кухні, треба гаряче подати, а свекруха така: “Ти ба, який вихований зять у мене буде. Не боїться жіночої роботи. Пощастило моїй Валі, ой, як пощастило”. В той момент я згадала одну давню історію, від якої моя свекруха розчервонілася

Хочу розповісти вам, як я ужилася зі своєю свекрухою. Так, це було не легко, яле ми з чоловіком справились…

Ми з Антоном спочатку жили рік в громадянському шлюбі, а потім розписалися, але із самого початку живемо окремо від батьків, так, як в мені залишилася квартира від бабусі.

Я завжди в неділю старалася приготувати на обід, щось смачненьке і особисто телефонувала та запрошувала чоловікову маму в гості.

Одного разу в нас склалася така дивна, як на мене, ситуація. В неділю після церкви до нас прийшла свекруха зі своєю, ще незаміжньою дочкою. Я, розуміючи, що і діти і гості голодні, старалася чим швидше накрити на стіл. В нас з чоловіком хороші стосунки, і ми завжди допомагаємо одне одному.

– Антоне, наріж хліба і розклади серветки з приборами, – сказала я чоловіку, і це почула і побачила свекруха. Тоді вона мені одразу ж сказала, що сина мені віддала не для такої роботи в домі. Що прислуговувати жінці це дуже низько, і геть не по-чоловічому.

– Чоловік має заходити на кухню тільки щоб поїсти, але перед тим ти маєш все накрити, щоб він не чекав і потім все поприбирати і помити посуду.

Я звичайно промовчала, чоловік за мене захистився, але осадок на душі залишився, бо виходить що жінка це прислуга. Звичайно, що в нас в сім’ї зараз все по-іншому, бо маю дуже розумного чоловіка, який розуміє, що я теж замучуюся на роботі і старається допомогти. А свекруха як про це чує, то говорить що їй дуже соромно навіть про це комусь сказати із своїх подружок, що її син так принижується і допомагає жінці.

Але я не робила з цього проблему. Я взагалі не конфліктна людина, і для мене краще помовчати.

Але минув деякий час, і я таки згадала цю ситуацію.

Сестра Антона, ще тоді зустрічалася з хлопцем, зараз вони поженилися і два місяці тому, як стали батьками. Але я не про це. Коли ми вперше знайомилися з зятем, то мене здивував один факт. Знайомство було у свекрухи дома.

Ми сиділи за столом, а Валя, сестра чоловіка, каже Андрію: “Ходи допоможи мені на кухні, треба гаряче подати, а свекруха така: “Ти ба, який вихований зять у мене буде. Не боїться жіночої роботи. Пощастило моїй Валі, ой, як пощастило”.

В той момент я згадала, як вона бурчала, коли її син мені на кухні допомагав.

– Іванна Петрівна, але ж як так? Невже перед подругами соромно не буде?

Вона почервоніла, але промовчала. З того часу її ставлення до нашої сім’ї змінилося.

Ось поясніть мені, любі свекрухи, чому так різниться ставлення до невістки та рідної дочки?

Я сама колись буду свекрухою, і надіюсь, що ніколи не буду доставляти такого клопоту своїм дітям.

Свекрухи та невісточки будьте розумними, адже життя таке чудове.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook