Знаєте, хоч зараз і часи такі складні, та весілля – один раз в житті, тому ми, маючи таку можливість, вирішили його справити з усіма пишностями.
Отже, віднедавна я заміжня жінка. Місяць тому я сказала “так” накоханішій людині в моєму житті, і тепер я найщасливіша дівчина на Землі. День народження нашої сім’ї мав бути просто ідеальним, і ми доклали багато зусиль, щоб виконати це непросте завдання.
Весілля у житті буває лише раз, тому ми одразу вирішили, що свято має бути на висоті. Нам хотілося, щоб у цей день не лише ми відчували щиру радість, а й усі наші гості. Бенкет на весь світ закочувати не збиралися. Весілля планували середніх розмірів за нинішніми мірками, близько 80 запрошених.
Щоб все було по-справжньому ідеально і ми ще довго могли згадувати це свято з теплом на серці, ми одразу вирішили економити не будемо. Усі свої заощадження вклали до організації урочистостей. Але в ході справи витрати зростали, і довелося взяти ще невелику позику. У загальному весілля коштувало приблизно 13 тисяч доларів.
Хтось запитає, чи не забагато на таку кількість гостей. Але висока якість коштує грошей! Ми продумали все до дрібниць: вибрали відповідний заміський комплекс із купою класних атракціонів, зняли гарне житло для гостей, а накривати стіл запросили найкращих кухарів. Стіл був просто бездоганним. І це все без декорацій, послуг організаторів тощо.
Нам дуже хотілося, щоб усім сподобалося, і щиро сподівалися, що подарунки гостей допоможуть виплатити хоча б позику. Звісно, у глибині душі ми мріяли, що церемонія окупиться майже повністю. Адже коли гості побачать результат наших старань, то сповна оцінять його.
Запрошуючи рідних та близьких на свято, ми докладно розповідали їм, якою має бути урочистість, і в яку копійчину нам все це влетіло. Декому навіть натякали, скільки б хотіли отримати в подарунок.
Що ж, урочистість таки відгуляли вищим класом, результат навіть перевищив очікуваннчя! Але коли через тиждень після весілля ми відкрили конверти, то мало не знепритомніли. Навіть озвучувати не хочеться цей мізер. Просто соромно й сумно.
Ми й подумати не могли, що у нас настільки невдячні гості. Подарованих грошей забракло навіть на закриття кредиту. А ми були впевнені, що не лише його погасимо, а й на весільну подорож в Карпати залишиться. Неймовірно прикро.
Мені самій було б не зручно дарувати такі копійки. Краще просто відмовитися і не приїжджати на весілля. Тепер ми з чоловіком сидимо і думаємо, навіщо нам потрібне було таке дороге свято. А ще позику до кінця погасити якось треба і сімейне життя починати будувати у такі складні часи…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
