Знаєте, такого ще не бачила! Картинка в нашій родині склалася доволі цікава, я б сказала – дивна. Син мій ще до повномасштабного виїхав на заробітки в Швецію, працює далекобійником по країнах Європи.

Щоб повертався назад – ми з невісткою проти, нам годувальник всім треба, он скільки ротів! Я переселенка, все втратила на Донеччині, живу з невісткою й трьома онуками на даний час. Та про все по-порядку.

Я живу зараз в Черкасах. А до цього в мене була трикімнатна квартира на Донеччині, яку свого часу отримав мій чоловік. В ній я і залишалася, як його не стало. Ну а тепер я живу у невістки й онуків.

Старшу свою дочку Тетянку я народила аж у 31 рік, раніше не виходило. А син Богдан з’явився на світ, коли мені було 39. Але обох дітей. хоч і пізніх, ми з чоловіком виростили, на ноги поставили.

Дочка вийшла заміж і виїхала згодом в Італію жити. Поїхали на заробітки та й лишилися там з чоловіком, вже 20 років як там. Онуки наші від дочки вже вважай італійці.

Богдан теж створив сім’ю з Ангеліною, оселився в Черкасах, на батьківщині невістки. Взяли двокімнатну квартиру в іпотеку, майже вже виплатили за неї. Троє діток у них народилося.

Коли сталася “корона”, у сина почалися перебої з роботою. А три роки тому друг запропонував Богдану влаштуватися у одну фірму в Швеції, приїздити працювати туди на місяць-півтора, потім повертатися додому, потім знову Європа.

Син з невісткою вирішили, що це хороший варіант, який дозволить покращити матеріальне становище, закінчити з іпотекою, взяти нову машину згодом.

Отже, Богдан поїхав. Так і прожили вони останні роки – він то там, то тут. Був дома останній раз два роки тому зі зрозумілих причин, бо у нас почалося самі знаєте, що.

На сімейній нараді ми вирішили, що повертатися Богдану поки що не треба, адже тут його можуть забрати в служити, хоч і троє дітей. А нам годувальник треба – он скільки нас у нього!

Минулого року я переїхала до невістки й онуків, живемо всі разом. Отже, нас зараз в квартирі: я, Ангеліна, старший 11-річний онук Нестор, 5-річна Даринка і маленький Назарчик.

Свою квартиру в передмісті Бахмуту я втратила.

Живемо ми у принципі нормально, місця вистачає, хоч і галасливо в будинку, звичайно, але це мої рідні онуки, я їх люблю і не жаліюся.

От тільки людина я вже літня, і до якихось моменті в їхньому житті і побуті не можу звикнути. Просто не розумію їх!

Наприклад, Ангеліна жодної речі, одежинки Назарчика не випрала вручну, все з перших днів його життя крутить в пральній машинці з хімічними порошками, які дуже не корисні для малюка.

Не прасує зовсім, ні пелюшки, ні одяг, ні постіль, ані собі й старшим діткам, ані малому. Говорить, то зайва витрати часу, краще, мовляв, вона відпочине чи проект якийсь виконає і заробить – вона графічний дизайнер і трохи працює віддалено.

Хоч і годує малого, не відмовляє собі в кількох чашках кави на день, газировці. Говорить, що раціон мама взагалі не має міняти з народженням дитинки. Я цього не розділяю абсолютно.

Вони з дітьми по розважальних центрах ходять, в Карпати в здравницю їздили на два тижні. Мене правда, з собою взяли, оплатили путівку. Але все рівно я не розумію цих розваг в такий непростий час!

А ще Ангеліна не миє підлогу в своїй кімнатах і кухні щодня, хоч і маленька дитинка. Прибирає раз на тиждень-два, а решту часу займається дітьми й собою, трохи роботою.

Знаю, що ходить до косметолога, почали вони оце всі недавно у басейн їздити, навіть Назарчика вчать плавати вже з тренером.

Якщо чесно, я не поділяю такої розкоші в нинішні часи, адже скільки людей все втратили і перебувають в дуже сумному становищі. Краще б за можливості допомагала тим, хто потребує, на армію переводила б зайві гроші. Он навіть Тетянка моя з Італії гроші українським захисникам перераховує!

А, ще забула про одну дивину написати. Знаєте, такого я ще не бачила! Невістка з дітьми може по кілька днів в квартирі сидіти і зовсім на вулицю не виходити, якщо погода не дуже. А пояснення – сміх та й годі!

Каже Ангеліна: погода погана, поки їх всіх вдягнеш, поки вийдеш, мовляв, уже три рази сама втомишся, нічого потім не хочеться! Провітрити оселю – та й достатньо, кілька днів можна сонечка почекати.

Як вам таке? Взагалі, як я вже сказала, правила життя моєї невістки мене досить часто дивують  я з ними не згідна абсолютно.

Автор – Олена К.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.