Хочу сьогодні пожалітися вам на свою зовицю, дружину мого рідного брата Остапа. Ну настільки знахабніла людина, що вже слів не хватає…
Невістка постійно скаржиться мені та мамі, що мій брат їй ніяк не допомагає. Бо розумієте, вона цілий день сама сидить з дітьми, а Остап взагалі на них уваги не звертає. Заявила, що скоро син із донькою забудуть, як батько виглядає.
Василина плакалася, що навіть суботу і неділю вона проводить час із дітьми одна. В кінотеатр ходять, в зоопарк, до кафе на морозиво. Якщо їй треба кудись відлучитись, залишає хлопців на бабусь, адже чоловіка ніколи немає вдома. Мовляв, Остап не робить нічого. Ні по дому, ні з дітьми.
– Він навіть погуляти з дітьми не хоче. Я його кличу, а він ниє, що втомився і хоче відпочити! – нервує Василина.
Крім цього, Василина чекає на наше схвалення її слів. Вона сподівається, що ми вплинемо на Остапа та реально змусимо його брати участь у житті дітей. Проте зовиця забула згадати один факт – забезпеченням сім’ї займається мій брат.
Якби вона оформила дітей у садок, а сама пішла на роботу, все було б зовсім інакше. Коли я вперше їй про це сказала, вона перестала спілкуватися зі мною. Однак я багато не втратила.
У шлюбі вони вже більше 10 років. Після весілля вони взяли одну в іпотеку, але після народження першої дитини Василина почала слізки пускати.
Каже, як це син не матиме своєї кімнати? Поки вона вдома штани просиджувала, мій брат працював на двох роботах, щоб узяти двокімнатну – таки дотиснула!
Платежі були о-го-го. Остап тягнув з останніх сил і чекав, коли дружина вийде з декрету. А що зробила Василина? Ощасливила його вдруге.
Правду кажучи, брат ще однієї дитини не хотів, але нічого вже не поробиш. Брат до останнього сердився і нервувався, проте коли на світ з’явилася донька, трохи розтанув. І що він має зараз? Дружину-ледарку, двоє дітей та квартиру в іпотеку. А ще Василина вічно ниє, що чоловіка вдома не буває!
Брат повноцінно працює на двох роботах, а у вихідні бере додаткові підробітки. На нього вже лячно дивитись. Він спить лише кілька годин. Ще й вислуховувати претензії дружини доводиться, адже вона одна з дітьми не хоче гуляти.
Про те, що їм друга дитина не була взагалі потрібна, я мовчу. Однак могли б і надалі жити в однокімнатній, даремно Остап повівся на хитрощі дружини, яка ні копійки в цю справу не вклала.
Доньку вона в садок віддавати не хоче. Хоч син у школу ходить. Сидить удома і прохолоджується.
– Ти знаєш, як важко дітей виховувати? Адже їм потрібний тато. Ти взагалі про них нічого не знаєш! Я все тягну на своєму горбі! Ти думаєш, все по клацанню пальців робиться чи у нас є хатня робітниця?
Я не знаю, як брат досі терпить цю Василину. Я б її давно кинула. Мама мене підтримує. Вона вважає, що брат дуже любить своїх дітей, тому й мовчить при такому її ставленні до себе.
Мені дуже шкода Остапа. І я рада, що більше не спілкуюся з Василиною. Аби тільки племінники виросли нормальними з такою матір’ю.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua