Про матерів-одиначок я чув, а ось про батьків-одинаків. Якось не доводилося поки сам ним не став.
Хіба міг я подумати чотири роки тому, коли перед вівтарем сказав «згоден», що моя улюблена кине мене.
Хіба міг я хоч припустити, коли благав дружину нapoдити мені дочка, що буду сам її виховувати. Моя люба кинула мене і нашу дворічну дочку і пішла до іншого.
Ми жили, як і всі: іноді сварилися, але в основному я був щасливий. Олену я полюбив з першого разу, як то кажуть. Довго доглядав і зробив пропозицію.
Я знав, що її почуття не такі глибокі, як у мене до неї, але мені було важливо тільки, щоб вона була поруч. Ми одружилися скромно, тільки батьки і близькі друзі.
Через рік я попросив Олену нapoдити мені дочкy. Саме дівчинку. Я мріяв про маленьке диво схожому на свою маму. Вона не хотіла. Джерело
Постійно знаходила масу відмовок і відкладала вaгiтнicть на потім. Але я буваю наполегливим і сталося, по-моєму. У мене з’явилася дочка. Це був найщасливіший день у моєму житті.
Після виписки додому, мою дружину накрила депресія. Вона відмовлялася годувати малечу і скаржилася, що та постійно кричить. Я вичитав, як годувати сумішшю і сам укладав її спати.
Я був більше похожий на маму, ніж на тата. Через рік моя дружина сказала, що втомилася сидіти вдома і хоче вийти на роботу. Весь цей час дитиною займався я.
Добре, що у мене своє приватне підприємство з вантажних перевезень, і я можу працювати як з офісу, так і вдома. Я відпустив Олену на роботу. Вона влаштувалася перукарем в салон краси.
Читайте також: – ОДИН – ДОБРЕ, А НА ДВОХ НЕ ЗГОДЕН, НЕ ПОТЯГНУ
Моя дружина стала часто затримуватися на роботі, прикриваючись «хорошими» клієнтами. Приходячи додому, дочка постійно бігла до мами, але Олена говорила, що втомилася і щоб я забрав дитину.
Моя принцеса заходилася сльозами від такої неуваги з боку моєї дружини.
З кожним днем наші відносини ставали все гірше. На мені була дитина, будинок, приготування вечері і прання дитячих речей.
Одного разу під час сварки Олена сказала, що це я хотів доньку, а вона не прагнула бути мамою. А значить, я сам і повинен розбиратися.
Згодом у мене виникло відчуття, що у Олени хтось з’явився. Вона часто розмовляла у ванній з кимось, затримувалася і чепурилася більше звичайного. Інтерес до власної дочки вона не проявляла.
На порозі дворіччя малятки сталося неймовірне. Ми з донькою повернулися з дитячого майданчика, а речей нашої мами в квартирі не було.
На столі лежала записка, де вона написала, як втомилася від такого життя. Ще вона зазначила, що не любить мене і ніколи не любила. А дочка залишає мені, тому що ніколи її не хотіла.
У цю саму мить мій світ звалився. Я не уявляв, що мені робити? Як жити далі і як самому виховувати свою принцесу.
Я завжди вважав себе стресостійким, але в цей момент земля попливла у мене з-під ніг. Я подзвонив своїй мамі, і розповісти про вчинок Олени. Я попросив її забрати внучку на ніч, щоб я міг все осмислити. Вона не відмовила.
Поки сенс мого життя зачаровував бабусю, я топив своє горе в склянці з горілкою. А вранці я встав і вирішив, що ми з донькою обійдемося і без цієї жінки, яка зробила в своєму житті лише один гідний вчинок – нapoдила мені дочку.
І ось днями ми відзначили другий день нapoдження моєї дівчинки. Олена навіть не подзвонила, щоб привітати її. Кажуть, що вона поїхала з якимось хлопцем з міста.
Ну і нехай їде. Я подав на розлучення і на позбавлення її материнських прав. Нам не потрібна така мама і така дружина.
Зараз я гордо називаю себе батьком-одинаком. Моя мила дівчинка – центр моєї всесвіту. Я зроблю все, щоб вона виросла хорошою людиною, не таким як її недолугих мати.
