fbpx
Україна
Навчання в українських вузах скоротять заради досвіду роботи: студенти не готові

Уже через п’ять років українські студенти половину свого навчального часу зможуть проводити на роботі – офіційно і навіть з зарплатою. Міністерство освіти цього року хоче напрацювати фундамент для так званого дуального навчання.

БЕЗ ВІДРИВУ ВІД РИНКУ. За словами заступника голови МОН Володимира Ковтунця, одна з головних проблем української вищої освіти – відірваність від ринку праці.

“Ми випускаємо багато інженерів, але у наших підприємств проблема підбору кадрів. Вони не можуть взяти випускника з дипломом магістра – він просто не готовий до роботи”, – говорить Ковтунець.

Щоб вирішити цю проблему, Міносвіти обіцяє за рік розробити законодавство по дуальному утворення.

“Його суть полягає в тому, що студент з якогось моменту частина навчання проводить на робочому місці. Це не практика, а повноцінне виконання обов’язків, отримання зарплати і паралельне отримання знань”, – додає Ковтунець.

У МОН вже готова і затверджена концепція розвитку дуального освіти. Передбачається, що вищі навчальні заклади повинні будуть самі знаходити і відбирати роботодавців, розробляти навчальні плани і оцінювати результати навчання на робочому місці.

У свою чергу підприємства повинні будуть відповідати за безпеку, допомагати в розробці навчальних програм, організовувати робочі місця з можливістю оплати праці та надавати студенту необхідні матеріали для роботи. Крім того, роботодавець повинен буде виділити для кожного студента наставника.

А ось сам студент повинен буде зобов’язаний дотримуватися корпоративної етики і не поширювати конфіденційну інформацію. За словами заступника міністра освіти Юрія Рашкевич, на робочому місці студенти проводитимуть 25-50% навчального часу. Правда, в МОН вважають, що запустити такий вид освіти можна не раніше 2023 року.

Читайте також: КОЛИ І НАСКІЛЬКИ СИЛЬНО ПОХОЛОДАЄ: ПРОГНОЗ ПОГОДИ В УКРАЇНІ НА ТИЖДЕНЬ

ПОТРІБНО, АЛЕ НЕ ВІДРАЗУ. Проектний координатор Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Олена Давліканова, яка брала участь у створенні концепції, розповіла нам, що форма дуального освіти у нас в країні обговорюється з 2014 року.

“Від практики такий вид навчання відрізняється тим, що студент виконує повний обсяг роботи будь-якого іншого працівника. У нас же практика поки виглядає так: “Ми тебе прийняли, йди зроби кави, принеси, видрукувані, зроби копії, а потім сиди, щоб тебе не було видно, – пояснює вона. – Плюс, коли вуз планує звичайні програми, тільки він відповідає за їх наповнення.

Представники університету і роботодавця сідають разом і обговорюють програму, приймають рішення, які теми і в якій формі будуть подаватися. Йде більш глибока взаємозв’язок теорії і практики”.

На думку HR-експерта Анастасії Жукової, сама ідея дуального освіти – хороша:

“Вкласти в співробітника сили і засоби, щоб отримати потім прибуток – так надходять дуже багато великих компаній на Заході. Але потрібно розуміти, що роботодавці захочуть підстрахуватися від того, щоб виплеканий ними корисний кадр не втік в іншу фірму. Потрібні чіткі механізми компенсації, інакше роботодавці втратять до цього інтерес”.

Студенти теж бачать в такому нововведенні позитив, однак вважають, що відразу з першого курсу двоїсте освіту тільки зашкодить.

“Я за, оскільки у нас недостатньо часу приділяють практиці. Але така система не повинна бути обов’язковою. Принаймні для студентів молодших курсів. З іншого боку, чи захочуть роботодавці брати до себе студента-першокурсника, який толком нічого не знає і не вміє?” – задається питанням студент одного зі столичних вузів Володимир Кушнір.

У свою чергу студент іншого київського вузу Вадим Вовк вважає, що в питанні вибору місця роботи повинен враховуватися і голос самого студента. Нарешті, викладач Олександр Тур’я вважає, що на перших курсах двоїсте освіту буде тільки шкодити.

“Таку форму навчання можна запускати тільки до третього курсу. До цього студенти повинні познайомитися з азами навчальної практики”.

Навчання на робочому місці: досвід світу

Український варіант дуального освіти частково списаний з досвіду Німеччини. За словами Давлікановой, там впровадження такої освіти почалося ще в 70-х роках минулого століття. При цьому, згідно з дослідженням її Фонду, сьогодні в Німеччині існує 1563 програми дуального навчання. Найбільше їх в інженерії (39%) і економіці (32%).

“Там у торгово-промислової палати є ціла база підприємств, які готові брати участь в дуальном освіту”, – говорить Давліканова.

При цьому в Великобританії сьогодні на дуальній освіті навчаються близько 900 тис. Чоловік, а до 2020 року поставлена ​​мета створити 3 млн робочих місць на підприємствах в рамках цієї програми.

У Лондоні навіть підрахували, що віддача від кожного вкладеного фунта стерлінгів в студента складає приблизно 18 фунтів стерлінгів. А в США така програма існує з 1995 року, і по ній проходять навчання переважно на технічних спеціальностях.

Роботодавці гарантують студентам зарплату не менше $ 36 тис. На рік після закінчення вузу. Крім того, двоїсте навчання впроваджується з 2012 року в Казахстані. Тут, як і в Штатах, студенти вважають за краще технічні спеціальності.

Джерело.

Related Post

facebook