Україна виборює свою свободу та незалежність вже не одне століття, не одне покоління.
Ми ведемо боротьбу за право спілкуватись рідною мовою, збагачувати власну культуру, висловлювати думку.
Ці 5 відомих впливових патріоток-українок внесли свій неоціненний внесок у незалежність, свободу і єдність нашої держави.
Ліна Костенко
“Шістдесятниця”, творець нової авангардної української культури.
Їй погрожували, збірки віршів вилучали з друку, однак вона не здавалась.
Так само мужньо вона підтримувала братів Горинів під час суду над дисидентами, Вячеслава Чорновола.
За це вона платила відсутністю публікацій.
У липні 2018 року Ліна Костенко підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Олена Теліга
Поетеса та діячка ОУН обрала українську мову та боротьбу за незалежність України.
Свої вірші вона читала в колі найближчих друзів.
Під час Другої світової війни діячка ОУН очолила Спілку українських письменників та приєдналася до випуску газети «Українське слово» – вона керувала редколегією літературного додатку “Літаври”.
На початку 1942 року у Києві розпочалася друга хвиля арештів, та навіть, попри прохання друзів, Олена Теліга не залишила місто.
У лютому у Бабиному Яру її життя забрали нацисти.
Життя — це боротьба,
а боротьба — це справжнє життя
Леся Українка
Видатна українська поетеса, драматургиня, перша українська модерністка та громадська діячка Лариса Косач-Квітка, відома світові як Леся Українка.
Родина Косачів належала до аристократії, але при цьому всіляко підкреслювала свою українськість. Усі змалечку розмовляли українською, діти носили народні строї.
Леся Українка руйнувала багаторічні сброби зобразити нас неповноцінними.
Саме її походження – це історія про шляхетність, національну пам’ять і династичність, яких так бракує українцям для свого самоусвідомлення як частини європейської цивілізації.
Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине!
Рідний край у тебе в серці, поки спогад ще не згине.
Людмила Старицька-Черняхівська
Донька Михайла Старицького та Софії Лисенко ще змалку тонко відчувала український дух та наповнювалася національною ідеєю.
Письменниця стала учасницею Театру корифеїв і згодом розвивалася саме в цьому напрямі: створила нарис з історії нового українського театру та разом із батьком працювала над трилогією “Богдан Хмельницький” та іншими історичними творами.
Під час революційних подій 1905 року Людмила Старицька-Черняхівська брала участь у мітингах та демонстраціях, а також вступила до Товариства українських поступовців.
На початку 1930-х років її звинуватили в причетності до вигаданої Спілки визволення України та засудили до 5 років позбавлення волі.
Під час Другої світової війни співробітники НКВС наказали вивезти Людмилу Старицьку-Черняхівську до Казахської РСР. Дорогою 73-літня письменниця пішла з життя.
Засяяло над нами сонце, хмари
Десь ділися, розвіявся туман
Алла Горська
Відома українська художниця, дисидентка і одна з найяскравіших творчих особистостей покоління “шестидесятників”.
Вона не обирала бути дочкою значного партійного чиновника СРСР, проте обрала бути активною учасницею українського правозахисного руху 60-х років.
Вона разом з учасниками Клубу творчої молоді “Сучасник” (до нього входили Василь Стус, Іван Світличний, Василь Симоненко, Лесь Танюк) виявили під Києвом місця масового поховання жертв режимів Сталіна, Берії та Єжова.
Активісти написали в міськраду Києва разом з пропозицією відкрити меморіал.
Горська підписала “Лист 139”, виступивши проти арештів української інтелігенції та висловивши підтримку незаконно заарештованому журналісту В’ячеславові Чорноволу.
У 1970 році її викликали на допит до КДБ у справі Валентина Мороза, проте художниця відмовилася давати свідчення у справі заарештованого там дисидента В. Мороза й написала протест до Верховного суду УРСР про незаконність вироку.
За кілька днів її тіло знайшли в будинку свекра Івана Зарецького.
Жінка-символ нації, саму себе Горська сприймала тільки як частину культури нової України.
Слава Україні!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел.
