Спеціально підготовлено для ibilingua.com
Знала я добру дівчину, дружили ми з нею важе давно. Ну дуже спокійною ваона була. Була заміжня, двоє дітей-по рочку.. ЇЇ чоловік працював, щоб забезпечити сім’ю.
Вона була в декреті, поки діти маленькі. Грошей ледве вистачало, в садок дітей ще рано було віддавати, тому Настя, на роботу вийти не могла. Та й чоловік, молодий фахівець, з невеликою зарплатою. Важко їм було.
Але вони не скаржилися, справлялися самі, у міру можливості. Економили на одязі. Настя майже нічого собі не купувала з того часу, як пішла в декрет. Ніде не їхали відпочивати, а були прогулянки по парку – ось і відпочинок. Також на їжі – солодощі, дорогі продукти тільки у свята. Батьки їм грошей не «підкидали».
Батьки Насті жили в тому ж місті і вона з дітьми іноді приходила до них у гості, батьки теж відвідували молодих зрідка після роботи.
Бували ситуації, коли виникали непередбачені витрати. Чи хтось захворів, порвалися чоботи, чоловікові видали премію менше, ніж розраховували. Та хіба мало в житті ситуацій буває таких …
Тоді Настя зичила грошей у батьків. Але при отриманні «дитячих» або зарплати чоловіка, повертала назад.
Настала у них якась низка неприємностей – спочатку по черзі застудилися діти, потім чоловік пішов на лікарняний, потім у Насті порвалися зимові чоботи, а ще й діти зі старого одягу виросли.
Настя звернулася за допомогою до батьків, ті дали їй тисяч 10, сказавши «віддаси коли зможеш». Потім дали ще … Можливості повернути всю суму і навіть частина у Насті поки що не було. І батьки поки не вимагали, не бідували. Ім вистачало грошей на життя.
Настя обов’язково поверне, при першій можливості. Так минуло кілька місяців. Вона повертала потихеньку батькам борг – по тисячі-дві. В черговий візит до батьків Настя приїхала з малюками, вони сиділи грали в кімнаті, а Настю на кухню покликала мама. Запитала, як у них з грошима.
Звичайно ж, не густо було …
– До осені поверни нам, будь ласка, хоча б більшу частину суми, – сказала Насті мама.
Читайте також: Як приготувати сирну запіканку: вийде ніжною і смачною!
– А скільки ще я вам винна? – запитала Настя.
Приблизну суму вона знала, але вирішила порівняти з сумою, сказаної батьками. Хіба мало, раптом прорахувалася. Щоб не виникло незручної ситуації. У відповідь Насті протягнули листочок з якимись записами.
«Сорочка – 500 , ліки – 800 , апельсини – 50, спідниця – 1500 р … ..» – весь лист був списаний дрібним почерком.
-Що це? – запитала Настя в подиві.
-Ну, пам’ятаєш, я Ванічці сорочку купувала, тобі якось спідницю купила, і коли ви хворіли, з ліками приїжджала, ось і кругленька сума набігла вже, – прощебетала мама. Тут до Насті дійшло.
Виявляється, бабуся не просто вирішила порадувати онука обновкою і замучену дочку в декреті нової спідницею обраної на свій смак, Насті тільки відправили фото і запитали, чи подобається їй і купити чи для неї цю спідницю.
Настя-то брала ці несподівані покупки як подарунки. Знаючи про це, вона б відмовилася від спідниці точно, вже як-небудь в старій походила ще, та й ще від деяких речей зі списку можна було б відмовитися.
Та й чому не сказали відразу, що це – в борг, з віддачею? Не раз же і не два таке було.
Настя була в розгублених почуттях. Вона не очікувала такого від батьків, ну яу так можна?
Вона тихо зібрала дітей, забрала листочок і пішла додому. Чоловікові вона нічого відразу не сказала, тому що їй було соромно. Дуже соромно, що такі батьки.
Він би не зрозумів її. Довго ще Настя не могла усвідомити все і прийти в себе. Але твердо вирішила більше ніяких раптових «подарунків» від батьків не брати.
Через кілька місяців Настя змогла вийти на роботу, хай з невеликою зарплатою і на півставки, поки діти проходили адаптацію в дитячому садку, але все ж у неї з’явилося трохи своїх грошей.
З яких вона повертала батькам борг «списку речей і покупок», а ті гроші, які дали батьки борг зі словами «віддаси, коли зможеш», віддавали із зарплати чоловіка.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Тоді підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням ibilingua.com
