Ніколи в житті таких нахабних людей ще не бачила. Через них все моє життя полетіла під три чорти: чоловік зі мною розлучається, а діти не хочуть зі мною розмовляти.
Все почалося ще 6 років тому, коли сестра чоловіка залишилася одна з дітьми. Вона так допекла свого чоловіка, що він втік від неї на інший кінець країни, благородно залишивши квартиру дітям. Джерело
А так як ручки сестрі чоловіка дані для манікюру і кілець, а не для роботи, то заповзятлива жінка стала шукати джерело доходу. І знайшла.
Вона поплакалась своєї матері, моєї свекруха, на своє важке матеріальне становище, заздрісно нарікаючи на фінансове благополуччя свого брата, чи то пак мого чоловіка.
Свекруха, з подачі дочки, подала в суд на аліменти. Суддя не відмовив інвалідові на пенсії. Ось тільки, доччині гроші вона повертала тієї назад, додавши туди суму, отриману від мого чоловіка.
Діти повинні утримувати своїх батьків. Яке твоє діло, як свекруха розпоряджається грошима, отриманими від сина? – запитаєте Ви.
А ось я Вам зараз поясню, яке відношення я маю до цих грошей. Справа в тому, що я шию пальто на замовлення. Ціни у мене не маленькі, але речі у мене дійсно виходять стоять.
Крім цього, у мене є основна робота, але там мені не можна займатися індивідуальним підприємництвом. Тому моє швейна справа офіційно оформлено на чоловіка.
Три чверті нашого сімейного доходу – це особисто мною зароблені кошти. Коли суддя визначав суму аліментів, свекруха наплакалась на тяжке становище дочки, яка виховує двох дітей, а ось її син шиє на замовлення, і дуже добре з цього отримує.
У підсумку, чоловікові присудили тверду суму в 2 рази більше, ніж його сестрі. Взявши до уваги, по суті, мій дохід. Сестра чоловіка, на мої гроші, одягається і змінює гаджети, працювати вона так і не збирається.
Навіщо? Коли її утримуємо ми з чоловіком. Ще й, швиденько промотавши отримане, у неї вистачає совісті дзвонити нам і позичати гроші, обіцяючи віддати зі наступних маминих аліментів.
Нормально придумала, так? Віддавати нам борги з наших же грошей.
Коли я тільки дізналася, що свекруха віддає все дочки, я відразу припинила всіляку допомогу свекрухи: ніяких приїздів з прибиранням (нагадаю – вона інвалід), ніякої допомоги з ремонтом або лагодженням чого-небудь.
Раніше по лікарях її возила я, але після суду я переклала цей обов’язок на плечі її дочки. Останнім часом свекруха дуже здала в плані здоров’я – у неї практично відмовили ноги, самостійно вона пересуватись не може.
У зв’язку з чим виникло питання про догляд за мамою чоловіка. Сестра чоловіка била себе п’ятою в груди, що вона сама буде доглядати за матір’ю. Вона забрала її до себе, здала мамину квартиру і зажила на широку ногу.
Аліменти матері, аліменти на її дітей від колишнього чоловіка, оренда за квартиру і пенсія свекрухи – сестра чоловіка просто не знала ні в чому відмови.
Читайте також: Занадто пізно. Регіна втекла від своєї сім’ї коли молодшій доньці виповнилося п’ять років. Двом старшим, двойняшкам, було по вісім
Але ж за матір’ю треба доглядати, а їй так колись – треба ходити витрачати гроші. Тому свекрухи залишали з ранку миску каші на столику біля ліжка, і розбігалися хто куди: діти – в школу, сестра чоловіка – по подружкам.
Вона навіть не мила свою матір, лише зрідка протираючи її вологими серветками. Ліки їй теж не купувалися – на них грошей не було. Півроку тому сестра чоловіка просто привезла свою матір до нас додому зі словами:
– Тепер ваша черга за нею доглядати. Заберу через пару тижнів. Мене просто жахнуло стан свекрухи, вона була схожа на, вибачте, бомжиху. Ми з чоловіком її відмили, переодягли, розташували в дитячій, виселивши дітей в зал.
Її дочка так і не забрала. Тоді я штовхнула чоловіка в суд, раз його мати живе з нами на нашому забезпеченні, то в аліменти вона не потребує. Переставши отримувати гроші матері, з’явилася ця красуня, за мамою повернулася.
Свекруха з радістю переїхала до дочки, обливши мене на прощання цебром помиїв. Мабуть, це було «дякую» за догляд, смачну їжу і ліки. Квартиранти, які живуть в свекровкіной квартирі, затопили сусідів і втекли. Розплата з сусідами лягла на плечі свекрухи.
Для цього були знайдені нові квартиранти, з ними уклали офіційний договір, щоб уникнути подібних випадків.
Аліментів немає, грошей за оренду немає – що і слід було очікувати: свекруха знову було підкинуто нам під двері, як бродячий собачка.
Чоловік радий, діти раді, одна я не рада, ні крапельки. Доглядати я за неї більше не збираюся, мені вистачило минулого разу.
Коли замість «дякую», я стояла і обтікала. Чоловік хоче піклуватися про матір – нехай звільняється і сидить з нею вдома.
Я більше пальця об палець не вдарю заради цієї невдячної. Чоловік погрожує розлученням, так і сказав:
– Або ти доглядаєш за мамою, або я з тобою розлучуся!
Діти цілком і повністю на боці батька, але ось щось виносити смердючі підгузники за бабусею, вони не поспішали.
Вдома мені оголосили бойкот: діти зі мною не розмовляють, чоловік шкіриться. Ще й свекруха підливає масла в вогонь:
– Ось для цього я сина і народила, щоб дружина його мені в старості п’яту точку мила. Не моєї адже донечці цим займатися.
Я замислююся про те, щоб зібрати речі і піти, і нехай вони всі живуть, як хочуть з коханою мамою і бабусею. Чому я повинна доглядати за людиною, яка навіть просте «дякую» не в змозі сказати?
