Арестович розклав “по полочках” наступ російських військ на Донбасі та Півдні
Наступ російських військ на Донецькому і Луганському напрямку триває вже 12 діб, на Південному напрямку він почався 17 квітня.
Про це повідомив радник очільника Офісу президента Олексій Арестович.
“Наступ там (ред. – на Донбасі) йде вже 12 діб. Усі очікували наступу, як 24 лютого. Величезна страшна сила навалилася 24 лютого і нікого не перемогла, отримала по зубах і відкотилася. Зараз вони почали воювати по підручниках. Не так, як їхні генерали планували спочатку, а вони наступають окремими групами.
Накопичили під Ізюмом величезну кількість військ – там 25 тисяч військ, але вона велична для другої фази наступу, оскільки спочатку було 50 тисяч. І намагаються окремими ротами просуватися вперед, шукаючи слабкі місця нашої оборони. Усі ці дії, які почалися 12 діб тому – це ротні групи намагаються просуватися вперед. На Півдні вони почали лише позавчора. Також окремим ротними групами”, – заявив він.
Арестович також наголосив, що у них нічого вийде, оскільки сил, які вони накопичили недостатньо.
“Одразу скажу – у них нічого не вийде. Це останній оперативний резерв Росії, більше нема. Є ще 10-15 тисяч нещасних розвалених, яких вивели з Київської, Чернігівської та Сумської областей – вони наразі під Бєлгородом і пишуть в переважній більшості рапорта про звільнення. Звісно, що це наступ, звісно, що візьмуть парочку наших населених пунктів, звісно, що будуть втрати у нас. Але загалом, я даю 99%, що цей наступ провалиться тому що сил, які вони накопичили недостатньо”, – зазначив радник очільника ОП.
Фото ілюстративне
Недавні записи
- Мама навіть не дивилася на інших чоловіків, відколи пішов з життя мій тато. Вона говорила, що вже пережила своє велике кохання! І я була рада, що в моєму родинному домі не будуть вештатися чужі люди. До того ж, тато залишив нам великий спадок, і я боялася, щоб хтось на нього не “замахнувся”. Тому коли мама повернулася з Трускавця закохана, це мене розчарувало. Але в мене був план дій
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!