fbpx
Україна
Багато різних версій щодо приєднання Росією окупованих нею територій України. Варіанти: від створення квазі-держави «Новоросія» до прямої анексії Херсонської та Запорізької областей. Чим ближче до 11 вересня («Єдиний день голосування» у Росії) тим більше буде плутанини

Останнім часом у публічному просторі озвучується багато різних версій щодо приєднання Росією окупованих нею територій України. Варіанти: від створення квазі-держави «Новоросія» до прямої анексії Херсонської та Запорізької областей.

Люди (навіть експерти) не завжди розуміють для чого і про що ворог планує референдуми, що і як він може анексувати. Чим ближче до 11 вересня («Єдиний день голосування» у Росії) тим більше буде плутанини.

У той самий час, всі дії Кремля у плані можуть відбуватися лише за схемою, чітко позначеної у законодавстві РФ. Звичайно, його, за велінням царя, Держдума може швидко змінити, але поки що виходимо з того, що є на даний момент.

Перше, що треба відзначити – анексія української території вже визначена путіним як реальна головна мета його «спецоперації». Яка, втім, лише проміжна на шляху до повного знищення росією української державності.

Але на сьогодні, коли «друга армія світу» вже 5 місяців не може повністю «звільнити» навіть одну Луганську область, для Москви краще, щоб подальше втілення плану йшло вже не у вигляді прямої агресії, а поступово, внаслідок повернення до гібридної форми війни.

Це, до речі, – друга даність із системи координат дій Кремля, що виявилася останнім часом, зокрема, сигналами, що почастішали, до переговорів.

І третє – структура цієї анексії ще остаточно не визначена, оскільки залежить від успіхів російських військових. Поки навіть у Кремлі точно не знають, що і як вони анексуватимуть. Практично планом мінімум є Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області, тобто той самий наземний коридор у Крим.

Але формально Росія не може анексувати частини території іншої держави без “добровільного” прохання цієї держави. Така позиція позначена у федеральному конституційному законі РФ «Про порядок прийняття до Російської Федерації та освіти у її складі нового суб’єкта Російської Федерації».

Зрозуміло, що добровільного прохання України приєднати частину її території до РФ ніколи не буде. Тому, щоб анексувати якусь територію (до речі, поняття «анексія» в російському законодавстві відсутня) РФ спочатку повинна окупувати її, потім створити на окупованій території «державу» або «держави», визнати їх, і тільки потім на цих територіях повинні пройти «Референдуми» про приєднання до Росії. Вже після цього «держави» звертаються до Москви з проханням про приєднання, і лише тоді Держдума розглядає питання про включення їх до РФ.

Тому так багато незрозумілих моментів з референдумами та можливими потенційними суб’єктами анексії.

По Херсонській та Запорізькій областях – особливо з огляду на відсутність там «держав» та контролю над їхніми територіями в адміністративних межах. В принципі вони можуть оголосити свої «ХЗ.НР» у межах тих територій, які на сьогодні окуповані де-факто і не зациклюватися на контролі всієї Херсонської та Запорізької областей. Але все одно їм ще доведеться провести там референдуми про створення цих «держав» (або, можливо, однієї «держави»), потім Росія має визнати ці утворення, а вже потім прохання про приєднання.

При цьому окремого референдуму «про приєднання» може і не бути, вони можуть у першому, – «про незалежність», – відразу закласти питання про «наступне приєднання до РФ».

Але в будь-якому разі, в умовах контрнаступальних дій ЗСУ, коли немає стабільного «кордону», нічого цього зробити неможливо.

З Донецьком та Луганськом теж не просто. Справа в тому, що так звані «ДНР» та «ЛНР» вже визнані РФ як «незалежні держави», позначили в «Конституціях» свої території в адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей України. І путін вже визнав їх у межах цих кордонів. На «референдумах», які вони провели у 2014 році, питання про приєднання до Росії не стояло. Отже, зараз мають відбутися референдуми про приєднання до РФ саме в межах адміністративних кордонів двох областей. А для цього їх знову потрібно повністю і стабільно контролювати, – чого не дозволяють росіянам ЗСУ.

Отже, всі ці розмови про референдуми та терміни їх проведенн – на сьогоднішній день це скоріше пропаганда та маніпуляція, ніж реальні, затверджені плани. Мета позначена, але її реалізація все ще писана вилами по воді. А дата 11 вересня виглядає на тлі всього сказаного не реальною.

До речі, можливість виходу суб’єктів РФ зі складу федерації її конституція не передбачає! Тобто мирним шляхом відокремлення колись анексованих територій від Росії відбутися не може. Тому будь-яка анексія – це початок потенційної війни РФ у майбутньому. І саме тому вона приречена!

Сергій Гармаш, головний редактор в ОстроВ

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Фейсбук Сергій Гармаш