fbpx

Бізнес в житлових будинках: навіщо він потрібен містах і чи можна з ним боротися

Через те, що житло на перших поверхах не користується попитом, його все частіше віддають під різний бізнес.

Майже всі перші поверхи багатоквартирних будинків у великих містах займають магазини, ресторани, аптеки, фітнес-центри та інший бізнес.

Наявність торгових точок прямо в будинку – це, без сумніву, дуже зручно, але влаштовує далеко не всіх мешканців. Найчастіше вони скаржаться на шум, постійний потік людей і яскраве світло від вивісок.

Чому перші поверхи будинків все частіше стають комерційними, як на це реагують мешканці, і що робити, якщо всі ці кафе, караоке або супермаркети відверто заважають спати ночами.

Навіщо потрібні комерційні поверхи в багатоквартирних будинках

Квартири на перших поверхах зазвичай користуються найменшим попитом. Тому в новобудовах перші поверхи все частіше віддають під комерційні приміщення. На думку забудовників і експертів, це покращує інфраструктуру і робить будинок більш привабливим для покупців.

“Це створює і так звані фасади вулиці, тобто люди постійно перебувають на вулиці, їм є куди йти, завжди біля будинку є якась сфера обслуговування.

Плюс, ще й за радянських часів вважалося, що житло на першому поверсі має трохи меншу вартість і менший рівень комфорту, ніж квартири, починаючи навіть з другого “, – говорить в коментарі Григорій Мельничук, співкоординатор Ради з урбаністики Києва.

Читайте також: В УКРАЇНІ ХОЧУТЬ ПОВЕРНУТИ “ЛИСТИ ЩАСТЯ” ДЛЯ ВОДІЇВ

Також, бізнесу куди вигідніше розміщатися в житлових будинках, ніж шукати точки в торгових центрах або ж будувати будівлі зовсім з нуля. Комерційні перші поверхи вже давно перестали бути винятком із правил. Це практика також розвинена і в європейських містах.

“Якщо ми подивимося на будь-який сучасний європейський місто, і подивимося на квартали Києва, побудовані до революції в умовах ринкової економіки, ми всюди побачимо, що перший поверх – це комерційні площі, тобто магазини, кафе”, – пояснює Мельничук.

Як квартири перетворюють в приміщення для бізнесу

Як відомо, власники квартир також є і співвласниками всього іншого, що є в будинку: підвалів, ліфтів, горищ. Саме тому органи місцевого самоврядування не можуть віддати поверх таких будівель під нову забудову без згоди мешканців.

Для того, щоб переобладнати перший поверх будинку під свій бізнес, потрібно перевести житлове приміщення в нежитлове.

Наприклад, у новобудов перший поверх за замовчуванням виділено під різні магазини, перукарні. До слова, точного порядку переведення житлового приміщення в нежитловий фонд в Україні не існує.

Проте, в нежитлове можна перевести тільки те приміщення, яке знаходиться на першому поверсі, або вище, але тоді під ним обов’язково повинні бути інші приміщення нежитлового фонду.

Також повинна бути можливість обладнати окремий вхід. Ще один обов’язковий пункт – відсутність прописаних людей в квартирі, яку планують перевести в нежитловий фонд.

Навіть якщо всі ці умови виконані, все одно відмову в отриманні дозволу може бути отриманий за низкою інших причин: забруднення території, підвищення рівня шуму.

Боротьба на законодавчому рівні

Періодично у Верховній Раді реєструються законопроекти про те, щоб заборонити розміщувати бари, кафе, ресторани і інший бізнес на перших поверхах.

“Подібні законопроекти – це повний абсурд. Так як, в принципі, у всіх розвинених містах комерційний перший поверх – це загальне правило” – каже Мельничук.

Експерт додає, що такі законопроекти можуть лобіювати власники торгових центрів, які відчувають нестачу в орендарів: “великі торгові центри зараз напівпорожні і, можливо, це така своєрідна форма лобізму”.

Куди звертатися, якщо це заважає

Якщо мешканці будинку знають, що приміщення, яке перевели в нежитловий фонд, почали незаконно перепланувати (зносити несучі стіни і т.д.) вони можуть поскаржитися в ЖЕК і райадміністрацію.

Правда, користі від цього буде мало, тому що штраф за самовільне перепланування складе всього від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів (17-51 грн).

Мешканці будинків, де перший поверх відданий під комерційні приміщення, найчастіше скаржаться нанічну музику, яскраве світло від неонових вивісок і розвантаження товару.

“У мешканців викликають невдоволення хіба що галасливі закладу, які там влаштовують якісь вечірки після покладеного часу, а також, хоч і в меншому ступені, підвезення товару, якщо там великі торгові мережі” – розповідає Мельничук.

У таких випадках рекомендується звертатися в санепідемслужби. Після того, як її представник прийде на перевірку, викликається поліція, щоб зафіксувати рівень шуму або інших порушень, які турбують мешканців будинку.

Джерело.

You cannot copy content of this page