Моя свекруха, дивна жінка. Вже майже шість років, як я в невістках, та ніяк не можу змиритись з поглядами на життя моєї свекрухи.

Як тільки ми затіюємо якісь серйозні ремонти, чи дорогі покупки, від свекрухи чую лише одне, мені цього вже не потрібно, мене влаштовує те, як є.

Все з її слів потрібно лише нам, а її і так влаштовує.

Коли я йшла в невістки, то будинок в який мене привів коханий, не зовсім був прилаштований для комфортних умов життя.

Наприклад, не було ванної кімнати, яку ми зробили з кладової, купили пральну машину автомат. А то відколи в нас появилась дитина, з’явилось багато прання.

Також не було центрального опалення. Що також ми з часом зробили. Тай ремонти ми майже в кожній кімнаті переробили, адже все було білено вапном, а це ніяк мене не влаштовувало.

Кухня це взагалі моя гордість, дякуючи моєму батькові, який займається виготовленням меблів, він подарував нам цю красу і не тільки.

Від своїх батьків я постійно відчуваю підтримку, чого не можу сказати про свекруху. Та живе лише в своє задоволення і для своїх забаганок.

Майже кожного літа, як ми розпочинали серйозний ремонт, свекруха купляла путівку на курорт, або їхала в гості до дочки яка живе в іншій області.

По приїзду вона звісно вихвалялась перед своїми подругами, яку красу її син навів у домі. Що дуже дивно було мені чути, адже відчувала, що мене вона знецінює.

Мої батьки радять мені не звертати на неї уваги, жити мирно і не створювати конфліктних ситуацій.

А мені так і хочеться спитати її, де вона була всі ці роки, і чому нічого не робила для добробуту своєї оселі?

Та не хочу конфліктів в своєму домі, адже з чоловіком в нас гарні відносини, ми ще жодного разу навіть не сперечались.

Неприємно лише одне, що ця особа мене за всі ці роки так і не змогла полюбити, що і відштовхнуло мене від неї, адже відчуваю сильно її неприязнь.

Читайте також: На весілля до сина я їхала з Італії не одна, а з Фердінандо. Свого коханого я вперше везла на “показ” в Україну. Я вважаю, син має знати, кому завдячує таке шикарне весілля. Рідний ж батько йому і копійкою не поміг. Я в Мілані вже багато років не працюю, а живу в своє задоволення в будинку з прислугою. Родичі за мене пораділи, а ось чоловік ходив чорніше хмари всю забаву, я ж по документах його законна дружина

Та навчилась закривати очі, чи просто не звертати уваги. Жити лише для чоловіка, а в першу чергу – для донечки.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!