життєві історії
На Новий рік я вирішила поїхати до подруги у Львів, адже взяла на кілька днів відпустку і в Києві мене нічого не тримало. Думаю – шикону на честь
Коли прийшов час зустрічі з дітьми Андрія, мене трусило, оскільки я не розуміла, як вони сприймуть той факт, що їх тато зустрічається з жінкою, яка вже не раз
На Різдво ми з чоловіком вирішили провідати рідних в Україні. Але якось мама натякнула мені, що якщо я їм не висилала з Іспанії весь цей час гроші, то
Живемо з Михайлом ми майже дев’ять років разом. Перші три роки жили без дітей, багато працював чоловік, я теж працювала, майже не бачились. Все було добре. А потім
Ми з чоловіком Юрієм до народження дитинки жили на орендованій квартирі. Коли ми дізналися радісну новину, що будемо батьками, мої тато й мама віддали нам квартиру в новому
Нам із чоловіком у якомусь сенсі пощастило. Наші батьки живуть в інших містах, тому ми бачимося не дуже часто. Ніхто не приходить додому без попередження, не риється в
Вже 6 років, відколи невістка забракувала куплений мною подарунок на народження онука, я зовсім відмовилася від ідеї ще хоч щось дарувати цій невдячній дівчинці. Мені й не шкода,
Розповім вам свою ситуацію. Я вже не молода, другу дитину, дочку – Ауріку – народила після сорока, а їй вже 33 роки. Син Данило за неї старший на
Ми з чоловіком забезпечені люди, і я планувала, що коли ми вийдемо на пенсію, то будемо жити по-європейськи: подорожувати, їздити з онуками на дачу, насолоджуватися життям, та найголовніше,
Наша Марічка і Фелікс побралися кілька місяців тому. На скромному весіллі моя сваха голосно заявила, що дарує молодим квартиру. Цьому всі дуже зраділи, і я в тому числі.