fbpx
Головна

життєві історії

Скоріш за все, спрацювала бабусина говірка: “скоч в гречку”. Так і з’явилась на світ наша Даринка. Чоловік в ній душі не чув, як і бабусі з дідусями. І хоча дочка була копією “співробітника”, я ні на хвилинку не хвилювалася, що хтось коли небудь, дізнається правду. А недавно ми всією родиною в мами на дачі були. Хлопці шашлик смажили, дівчата салати різали. Коли я підійшла до альтанки, то й почула цю розмову. Стало лячно!
життєві історії 0
Скоріш за все, спрацювала бабусина говірка: “скоч в гречку”. Так і з’явилась на світ наша Даринка. Чоловік в ній душі не чув, як і бабусі з дідусями. І
На сніданок Марія Миколаївна вирішила нам з Тарасом насмажити відбивних, тут і я вже прокинулась на запах з кухні. Приходжу, а свекруха каже: “Досмаж, бо мені потрібно відлучитися”. Та я залюбки. Дивлюсь, а поміж тими відбивними якісь м’ясні “хвостики” смажаться, вирішила я спробувати один, тай не помітила, як з’їла всі, ну такі вже смачні вони були, подумала, що це якісь обрізки з відбивних. Та коли зайшла моя свекруха, дивно почала усміхатись
життєві історії 0
Недаремно стільки анекдотів на тему свекруха і невістка. Я сама в невістках, скажу вам чесно, що не день, то новий анекдот. Зі свекрухою ми хоч і живемо мирно,
Ми з сестрою ще у Франції, але через пару місяців, як Галина народить, будемо повертатися. Мій бізнес вже вимагає моєї присутності, та й чоловік сестри наполягає. От тільки вона просить мене забрати собі це дитя, щоб її чоловік нічого ніколи не взнав
життєві історії 0
Самі ми з-під Києва, нас в родині двоє – я і моя менше на два роки сестра Галина. Батьки теж живуть в області. Після закінчення університету я швидко
Ми з чоловіком не маємо права щось в хаті зробити, бо всі гроші свекруха складає на квартиру для молодшого сина. Всі сусіди дивуються, як тільки в мене сил хватає. А недавно подруга запросила мене до себе на “каву”. Я з радістю пішла, ми гарно посиділи, поговорили. Та коли повернулась додому, то було “і співане, і читане” від Галини Василівни: “Як ти так пішла, нічого не сказала, а корова не доєна, а кролі не годовані”
життєві історії 0
Надворі двадцять перше століття, а ми живемо ніби в дев’ятнадцятому. Мені не пощастило, бо свекруха не дає спокійно жити. Коли я познайомилась з Ігорем, він говорив: “Даринко, все
Іду я з Данилком і чую, як за мною гукає сусідка з села – Марійка: “Ой пані-пані купіть собі молока”. Я оглянулась, побажала щасливого продажу, і кажу: “Дякую, але на молочні продукти в мого Данилка алергія”. На що вона завелась. “Дивись, яка пані стала. Ніхто не знає, з якого кіл-плота. Молоко вже дитині не дає, хімією годує”, – тай ще багато що вигукувала в слід, та я пішла. А ввечері мамі зателефонувала
життєві історії 0
З чоловіком коли ми побрались, то спочатку жили в селі у моїх батьків, та з часом ми планували купити собі квартиру в місті. Гроші, які нам подарували гості
Нас у сім’ї троє дітей, все від різних чоловіків. Старший брат, сестра і я. Скільки пам’ятаю себе, мати завжди казала мені, щоб я не чіпала її, бо мене народили для батька. Тільки от квартира мамі належала лише на 1/4! Я оплачувала мамі комунальні платежі і на цьому все. Моя мама теж кинула все і переїхала з нашої Луганщини до мене. Брата з родиною вже нема. Мати спочатку зраділа онучці, але зрозумівши, що грошей більше не буде, влаштувала виставу
життєві історії 0
Прошу старше покоління дати слушну пораду. Нас у сім’ї троє дітей, все від різних чоловіків. Старший брат, сестра і я, молодша за них на 14 і 11 років
Від батьків нам з братом у спадок дісталася хатинка. Володя великий бізнесмен, ми з чоловіком звичайні роботяги. Ось я і старалася там якусь грядку посадити. Вже зимувати легше, ще й в такі важкі часи. Та недавно ми з Володею зустрілися, і він почав говорити, що хата з кожним роком падає в ціні, і треба її продавати. Я здивувалася, але згодом таки мені відкрили “родичі” очі. Виявляється, носа туди пхає його дружина
життєві історії 0
Я не хочу продавати цей будинок, він доволі гарний. Я більш ніж впевнена, що це не стільки брат таке вигадав, як його дружина Марія пхає свого носа, куди
Минулого року на мою долю випало багато випробувань. Спочатку я розлучилася з чоловіком, а потім повномасштабне забрало в мене будинок. Довелося переїхати до мами в райцентр під Києвом, тепер мешкаю з мамою та  дворічною дочкою в одному будинку. «Я не відчуваю, що ти моя мати. Начебто просто жінка чужа живе в будинку». Мама вперше заплакала
життєві історії 0
Минулого року на мою долю випало багато випробувань. Спочатку я розлучилася з чоловіком, а потім повномасштабне забрало в мене будинок. Довелося переїхати до мами в райцентр під Києвом,
Я завжди довіряла Дмитрові. І дарма. Ми витратили багато грошей на подарунки рідним, на квитки, вислали, як завжди, гроші його матері – чоловік надсилає їй певну суму з кожної зарплати. У результаті грошей у нас лишилося обмаль. Не можу купити нові джинси, а на старих дірка. Я взяла покрутити в руках від нічого робити паспорт чоловіка і знайшла за обкладинкою заначку, досить велику суму. Наші поточні гроші на їжу добігають кінця
життєві історії 0
Знову, і це вже не вперше, у нас із чоловіком виникає конфлікт через гроші. Уперше це трапилося буквально через кілька місяців після весілля. Нас тоді чекала поїздка до
Батьки нас виховали так, що їм треба завжди допомагати. Останнє віддай, але зроби! На даний час маю зарплату приблизно 40 тисяч гривень, що не мало, але для столиці не так вже й багато. зараз я збираю собі на окреме житло, маю вже 500 000 тисяч гривень. І щоб ви думали? Місяць тому приходить мама: я повинна віддати їм 400 тисяч на ремонт. Хоч всю братам, які вже дітьми обзавелися й живуть у приймах, лишіть!
життєві історії 0
Батьки нас виховали так, що їм треба завжди допомагати. Останнє віддай, але зроби! Поки я навчалася в університеті мене не чіпали – я єдина у сім’ї утримувала себе

You cannot copy content of this page