fbpx
Вранці Леся запропонувала принести мені сніданок у ліжко. Я був приємно здивований. Тоді вона принесла яєчню, яка була засохла і криву скибку хліба з куском нерозмазаного масла. Бракувало солі і особливо виделки. “Тобі ложки достатньо? У мене просто брудні виделки. Востаннє я готувала десь місяць тому, тож сподіваюся, що не забула як це, – сказала вона й спробувала посміхнутися. Тепер я в роздумах, чи є у таких стосунків майбутнє
Моя нова дівчина зовсім не вміє готувати. Оскільки я звик до смачної їжі від мами, боюся, що у нас нічого не вийде Я звик до якісної їжі. Моя
Я дуже злилась на сина і на ту “гадюку”, яка зруйнувала шлюб. Недаремно кажуть, що перша жінка від Бога, а друга… не хочу навіть казати. Зразу ж “зуб нагострила” я на ту Марину. А син наперекір усьому пішов жити окремо на стареньку хату, яку залишив дідусь. Але найгірше те, що по селу ходять чутки, що мій Василь і тій “роги наставляє”. Я вже нічому не здивуюся. Хай йому грець. Як тільки я такого могла виховати. Вроді все правильно робила
Я дуже злилась на сина і на ту “гадюку”, яка зруйнувала шлюб. Недаремно кажуть, що перша жінка від Бога, а друга… не хочу навіть казати. Зразу ж “зуб
Ми в село на вихідні не поїхали, а ввечері задзвонила рідна сестра моєї мами, і стала обурюватися, що вони ресторан замовили, і місця наші “прогоріли”. Річ в тім, що в племінниці було перше причастя. Але ми і не обіцяли, що будемо. Так неприємно стало. Нас “вичитали”, як малих дітей. Я вже сказала чоловіку, що як приїдемо в село, то я ті дві тисячі “за місце”, гонорово на стіл покладу
Мені 43 роки, ба більше, я вже бабуся, бо син з невісткою вже онука подарували, а родичі думають, що мене можна ще “вичитувати”, наче школярку. Так, я не
Я поїхала гостювати до батьків, та повернулась на день швидше, ніж планувала. Свою свекруху я застала у майстерні чоловіка. І як ви думаєте, що вона там робила? Вона просто наводила лад там, де розвів безлад мій Дмитро. На відповідь, чому ви це робите, почула: – Але ж він скоро не знайде нічого в цьому хаосі, а я, як мама, маю йому допомогти. От виросте твій синочок ти так само будеш робити і згадаєш мої слова
Як мені бути, порадьте люди добрі. З чоловіком ми одружені вже більше трьох років. Зізнаюсь чесно, перший рік це – рожеві окуляри. Ти стараєшся бути ідеальною дружиною. На
Моїй доньці Улянці зараз 27 років. Я виховувала в ній чесність, почуття власної гідності, скромність і домовитість. Я ніколи не дозволяла своїй дитині фривольні вбрання, походи на дискотеки, табори відпочинку, ночівлі на дачах, не дозволяла дивитися фільми та відеокліпи, які обдурюють молодь і нав’язують їм легковажну поведінку. А вона так віддячила
Моїй доньці Улянці зараз 27 років. З раннього дитинства я виховувала в ній чесність, почуття власної гідності, скромність і домовитість. Усе те, чого не вистачає сучасним дівчатам. Я
Я досі люблю свою маму, всупереч усьому. Ми не розмовляли із мамою близько 12 років. Минулого тижня зустріла її сусідку Уляну, та сказала, що тата вже немає. Я помчала до мами. Стукаю, дзвоню у двері, стою, стою на ґанку. Двері мовчать зачинені, лиш фіранка смикнулася на кухонному вікні. Мамочко, відкрий
Я досі люблю свою маму, всупереч усьому. Ми не розмовляли із мамою близько 12 років. Чому? Просто вона виявилася такою людиною, яка не може піти проти свого виховання
Ця неприємна ситуація виникла зовсім недавно, на річниці нашого з чоловіком весілля. Анастасія Степанівна почула, як я в коридорі сказала Денису, щоб він спустився та допоміг своїй матері з речами. Розплакалася, викликала таксі і поїхала назад, до себе. Як тепер розрулити? Він при дітях на підвищених тонах почав мене критикувати. Сказав, що через свої принципи я образила його маму
Мій чоловік Денис – єдиний син у сім’ї. Я знала це ще до заміжжя і, чесно кажучи, досить сильно з цього приводу хвилювалася. Звісно, свої емоції я тримала
Двадцять три роки тому я поїхала працювати в Іспанію. Прибирала в родинах, доглядала літніх. А потім вийшла заміж за заможного старшого за мене на 17 років іспанця Хосе. Та я була щаслива, а потім успадкувала його будинок і деякі статки, бо мій чоловік не мав дітей. А тепер діти, які вивезли мою стареньку маму з небезпеки і самі не мають тепер житла, вимагають щоб я продала своє іспанське майно і гроші – їм. Маму, якій вже за 80, можна влаштувати в приватний будинок для літніх людей в Україні, я би змогла оплачувати
Двадцять три роки тому я поїхала працювати в Іспанію, подруга покликала. Прибирала в родинах, доглядала літніх. А потім вийшла заміж за заможного старшого за мене на 17 років
Зі свого боку я не тримала на Оксану зла за те, що вона мене забула і вирішила перша зателефонувати. З перших слів було зрозуміло, що розмова в нас не та, що була раніше. Я розказала, як ми справляємось з Даринкою, так назвали ми нашу донечку, які в неї успіхи, на що почула: “І тут тобі везе! Ну за що не візьмешся, всюди “зелене світло”. І чоловік на руках носить, і дитина радує”
Заздрість руйнує все навколо нас, вона закриває нам очі на красу цього світу. Ми з подругою товаришуємо ще зі школи. Знаємо одна одну як то кажуть з пів
Мені потрібно було позичити гроші, до зарплати було ще далеко, а на ліки не вистачало. Звичайно, відразу ж побігла до Віруні. Кажу “так і так”, виручи, допоможи. На що почула категоричну відповідь: “Марто, у нас ремонти, не проси – нема.” Забувся вже той час, коли я їй весільну сукню позичала. Та я образи не тримала. В неділю Віра забігла до мене похвалитися обновками. Я стіл накрила і стала припрошувати. Я ж не думала, що вона така
”Не дай Боже з діда пана!”, – так і моя бабуся колись казала! В житті кожен дає собі раду, як може! Комусь краще дається, комусь гірше! Але якось

You cannot copy content of this page