fbpx
Головна

життєві історії

Свекрів на порозі я зустріла, привіталася і пішла до сина в кімнату. Вони сумки розпаковували і накривали на стіл десь з пів годинки, а потім погукали мене. Ще з коридору я чула цей “м’ясний” запах. На столі було все: жирна курка, “чорна” ковбаска, котлети, відбивні. І все це для синочка вони притарабанили, бо я м’яса не їм і йому не готую. Зранку чула розмову чоловіка і свекра. – Я б її і дня в хаті не тримав!
життєві історії 0
Ми з чоловіком розписалися шість років тому. Виховуємо синочка, якому п’ять років. Переїхали після весілля жити до столиці. Як мої батьки, так і батьки Мирона, живуть в районному
Тесть відмовлявся до нас їхати, бо не мав у що взутися. – Ти приїдь, а ми вже на місці щось підберемо. – Приїхав він в шльопках, що розліталися, а погода дощова. Я згадав, що маю на карті зі спортивного магазину бонуси, за які можна було купити взуття. Пішли вони з дружиною на закупи, а повернулися з кросівками за три тисячі гривень. Ті, що за бали можна було придбати, йому не підійшли – по кольору. Це взагалі нормально?
життєві історії 0
Тесть відмовлявся до нас їхати, бо не мав у що взутися. – Ти приїдь, а ми вже на місці щось підберемо. – Приїхав він в шльопках, що розліталися,
Тиждень тому я дізналася, що подруга робила новосілля. Мене на це свято не запросила, ба більше – не знайшлось там місця і для рідної мами Зоряни. Виявляється, запрошена була одна еліта. При зустрічі за тиждень я нічого не говорила, хоча образа була велика. Але коли подруга почала пропонувати мені роботу біля свого свого будинку – я не стрималася. Я “дід”, але ґоноровий. Її насмішка досі бринить в голові!
життєві історії 0
Тиждень тому я дізналася, що подруга робила новосілля. Мене на це свято не запросила, ба більше – не знайшлось там місця і для рідної мами Зоряни. Виявляється, запрошена
Бачила, що змінився Іван, приходив з роботи, не питав: “Що сьогодні на вечерю?” Був ситий. Коли кидала до прання його одяг – чула аромат жіночих парфумів. Та відганяла від себе різні думки, бо знала, що працює у жіночому колективі. Того дня я гуляла з дочкою в парку і побачила Івана – з іншою. Ввечері відбулась серйозна розмова. Та найважчим було те, що Іван нічого не заперечував
життєві історії 0
Колись я з Іваном жила у маленькій квартирі на краю міста, ділились одним яблуком і одного хліба вистачало на кілька днів. Жили в мирі та злагоді. Влітку їздили
У мене дві дочки, але одна, старша, чесне слово, трохи «бракована»! Це ж треба було – приїхати з Італії і прийти до пʼятьох племінників з бананами! Тепер я точно вирішила, що весь будинок залишу Лесі, на Лілю в старості надіятися не прийдеться
життєві історії 0
У мене дві дочки, але одна, старша, чесне слово, трохи «бракована»! Це ж треба було – приїхати з Італії і прийти до пʼятьох племінників з бананами! У мене
Недавно в мого сина було весілля, так моя сестра, до того ж, хресна мама, не прийшла на торжество, хоча Остап її особисто запрошував. Вона не може змиритися з тим, що я не забираю маму, якій вже 84 роки, до себе. Але річ в тім, що вона живе в двоповерховій віллі, яку будував наш тато, а я в трикімнатній квартирі чоловіка. Ми оплачуємо сусідці, за допомогу мамі. Але я вважаю, що спадок мені перепаде по-справедливості! Догляд мами тут ні до чого
життєві історії 0
В мого сина недавно було невеличке весілля. Молодята були у вишитих нарядах. Все було скоромно, без музики. Наречені лише свій перший танець протанцювали. Відразу ж хочеться подякувати нашим
Тітка Стефа приїхала з сином до нас погостювати. Вона ж з пустими руками ніколи не приїжджає. В нас два хлопці – солодке йде на “ура”. Сам же Денис нічого не купив, тому після сніданку тітка й каже: “Дай хоч на морозиво!”. Я не думала, що ця історія так закінчиться. Він не бідний: жінка по курортах, дорога автівка, квартира, а скупий такий, що стидно й описувати. Та що казати, про нас, він рідній мамі з покупкою телевізора не допоміг
життєві історії 0
Хочу з вами поділитись історією з життя рідної сестри моєї мами, моєї тітки. Живе моя тітка Стефа у місті Трускавець, з чоловіком вони побрались коли їй було 30,
Свати з весіллям сину нічим не допомогли. Для нас це дуже дивно, але я б промовчала, якби не ця ситуація зі сватом, в кінці гостини. Гості тоді вже розійшлися, а він переглянувся, чи нікого нема, і поцупив “біленьку”. Я ж то все бачила, так неприємно стало. Я ще до весілля знала, що будуть “цирки”, коли сваха задзвонила і запитала про “сценарій” торжества. Далекі вони люди, ой далекі. А на поправинах зять ледь не розплакався!
життєві історії 0
Непрості часи переживає наш народ, але, незважаючи на ці лихоліття, життя продовжується: молоді люди закохуються, одружуються і дітей народжують. У нашій родині нещодавно була гарна подія: моя донька
Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над головою, Богдан би не подався на ті заробітки. Три роки він жив на дві країни, а останній раз коли повернувся, сказав, що має там жінку, яку кохає до безтями і йде до неї. Мені в той час земля з-під ніг пішла. – Як? Двоє дітей, дружина? – Не послухав, хоч як ми тільки не просили з чоловіком. А цього року і молодший Андрійко про заробітки заговорив
життєві історії 0
Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над головою, Богдан би не подався на ті заробітки. Три роки він жив на дві
Ні брат, ні сестра, яка вже давно живе в Польщі, зі мною не спілкуються. Всьому виною старенький будиночок, який перейшов мені у спадок від бабусі. Мама з татом знають всю правду, але не хочуть йти проти когось із дітей. Коли прийшлося оплачувати прощальну церемонію, ніхто навіть не спитав, чи є в мене гроші, мені було за них соромно. А згодом спільні знайомі мені переказали слова сестри. “Вона над бабусею добряче попрацювала, щоб забрати все собі!”
життєві історії 0
Коли пішла з життя моя бабуся, я почувалася дуже погано. Я так сумувала за нею, а з іншого боку, була щаслива, що вона мені заповіла свій будиночок. Мої

You cannot copy content of this page