життєві історії
Кожна людина має перейти “чотири броди” свого життя: дитинство, юність, молодість і старість! Я вже на останньому етапі, як би це сумно не звучало. Мене звати Леся, вже
Хочу поділитися з вами своєю ситуацією в житті, а заразом і попросити поради. Справа в тому, що я зараз у декреті. До весілля ми з майбутнім чоловіком довго
Доброго всім читачам дня! Дуже хочу почути думку збоку, тому розповім тут про ситуацію, в кінці ми опинилися. Ми з чоловіком і дочкою живемо в селі Вінницької області,
Ми з чоловіком живемо за пару кілометрів від обласного центру. В нас свій, красивий будинок. Діти вже не маленькі, тому стало легше. Та тільки я розправила крила, як
Мої батьки побралися багато років тому. Вони були однокласниками. Разом навчались в одному університеті на різних факультетах: мама на історичному, а тато на журналістиці. Кохали одне одного віддано
Я все ж розраховувала на цю квартиру, а тепер бабуся ось так зі мною хоче вчинити. Я вважаю, що це не справедливо. Мої батьки розлучилися, коли мені було
Мушу вам виговоритися, бо вже не витримую. Надіюсь, що встигну описати свою ситуацію, поки не прокинеться син, або ж гірше, не відкриє своїм ключем двері свекруха. З чоловіком
В торговому центрі я і зрозуміла, що зробила велику помилку, промінявши Валеру на Андрія, але вже нічого не зміниш, на жаль. Мене звати Оля. На даний час я
Я не знаю, як ми з чоловіком ті десять років прожили і двох дітей виховали, але мій терпець вже вривається. Хочу почути вашу думку щодо цієї ситуації. Ми
Моя сусідка Стефа проживає життя, як то кажуть, не з Богом. В її голові постійно, як би кого обмовити, як би кому шпильку вставити, на кого злість зігнати