“Я поїду до мами, тут така атмосфера, що дітям цим дихати не можна”, — заявила Марина, збираючи валізи одразу після моєї розповіді про кризу в бізнесі. Вона забрала дітей, ніби заставу, щоб змусити мене якнайшвидше повернути собі статус “успішного спонсора”
“Я поїду до мами, тут така атмосфера, що дітям цим дихати не можна”, — заявила Марина, збираючи валізи одразу після моєї розповіді про кризу в бізнесі. Вона забрала
Поселилися молодята на другому поверсі нашого дому, але там досі немає окремого санвузла з ванною. Зятю це відразу не сподобалося, тож він почав міркувати, як би облаштувати все по-сучасному, і, звісно, за наш рахунок, бо ж будинок наш. Я тільки всміхнулася, бо знала, що чоловік не дасть себе вмовити
Поселилися молодята на другому поверсі нашого дому, але там досі немає окремого санвузла з ванною. Зятю це відразу не сподобалося, тож він почав міркувати, як би облаштувати все
Після нашого тихого розпису, коли ми з Петром тільки чекали на первістка, нас прийняла під свій дах моя хрещена мама. Її звали Марія, і вона ніколи не мала власної родини, дітей чи чоловіка. Це була жінка з величезним серцем, яке завжди залишалося відкритим для нас
Після нашого тихого розпису, коли ми з Петром тільки чекали на первістка, нас прийняла під свій дах моя хрещена мама. Її звали Марія, і вона ніколи не мала
“Я вже поставила йому ультиматум. Я – або вона”, — без найменшого сумніву повідомила Галина Миколаївна про спілкування тата з мамою. Я знав, що тато, задля її “піклування”, здатен відмовитися навіть від найцінніших дружніх стосунків, і це лякало
“Я вже поставила йому ультиматум. Я – або вона”, — без найменшого сумніву повідомила Галина Миколаївна про спілкування тата з мамою. Я знав, що тато, задля її “піклування”,
З матір’ю я зустрічався в міському парку чи в переповненому транспорті, але завжди робив вигляд, що не знаю цієї жінки. Не раз вона просила пробачення і в батька і в мене, але ми були непохитні. І мені байдуже, що про мене думають люди, коли я проходжу повз материнську хату, яка потроху руйнується, і навіть у її сторону не дивлюся
З матір’ю я зустрічався в міському парку чи в переповненому транспорті, але завжди робив вигляд, що не знаю цієї жінки. Не раз вона просила пробачення і в батька
– Жінки Ігоря не працюють! – так безапеляційно відповідала мені Злата, коли я просила її знайти хоча б якесь заняття для душі, аби мати власні кошти. Тепер “жінка Ігоря” стоїть на вулиці в чужому місті, тримаючи в руках тисячу гривень, і це лише початок її падіння
– Жінки Ігоря не працюють! – так безапеляційно відповідала мені Злата, коли я просила її знайти хоча б якесь заняття для душі, аби мати власні кошти. Тепер “жінка
– Насте, ти чудова. І я тобі вдячний, – цією фразою Володя розпочав свою прощальну промову під час нашого розкішного побачення. Я зрозуміла, що моя “чудовість” була лише інструментом для його тимчасового зцілення, і тепер він, відновивши душевні сили, знову був готовий розвернутися і піти
– Насте, ти чудова. І я тобі вдячний, – цією фразою Володя розпочав свою прощальну промову під час нашого розкішного побачення. Я зрозуміла, що моя “чудовість” була лише
До Італії я подалася не тому, що тут платять захмарні гроші чи вдома нам не було чого їсти. Я просто втікала. Втікала від “запаху”, від постійних пошуків “заначки” і від чоловіка, Валентина, який роками бачив лише дно чарки, забувши про мене і наших дітей
До Італії я подалася не тому, що тут платять захмарні гроші чи вдома нам не було чого їсти. Я просто втікала. Втікала від “запаху”, від постійних пошуків “заначки”
Батько залишив нам успішний бізнес, але й “спадщину” у вигляді матері, яка звикла жити на широку ногу і вважала, що ми зобов’язані її утримувати
Батько залишив нам успішний бізнес, але й “спадщину” у вигляді матері, яка звикла жити на широку ногу і вважала, що ми зобов’язані її утримувати Батько, перед тим як
Я доглядала і за батьком, і за матір’ю до самого їхнього останнього дня, тому батьківська оселя залишилася на моєму піклуванні. Та ось одного ранку на порозі з’явилася Соломія, моя рідна сестра. Вона встигла попрощатися лише з татом, а доглянути маму їй не вдалося
Я доглядала і за батьком, і за матір’ю до самого їхнього останнього дня, тому батьківська оселя залишилася на моєму піклуванні. Та ось одного ранку на порозі з’явилася Соломія,

You cannot copy content of this page