Головна

життєві історії

Марія Петрівна мала б бути святою людиною, бо і до храму ходить, і на прощі їздить і в Києві у святих місцях бувала, але до святості Марії Петрівні далеко. Не знаю чи у вас таке є, але в нас є черга хто і коли буде в церкві прибирати і ось тої суботи маємо ми прибрати ну і ще по двісті гривень на квіти здати. З такою побожністю я й не сумнівалася, що моя сусідка піде до церкви прибрати, ще й до Великодня, але схоже вона вирішила інакше. З самого ранку вона спаня не мала, прибігла до мене
життєві історії 0
Знаєте, напевно всіх дратують люди, які тільки і говорити вміють, а як до діла доходить, до їх немає. Саме так є і з нашою сусідкою, яка всюди встигне
На Великдень син знову кудись чкурнув, а щоб Анні не було важко, він привіз дітей, а їх в нього троє і всі дівчатка, до нас на весь день. Спершу я раділа їх появі, але згодом це почало дратувати. І чоловік мій каже, що це не нормально. Поки Влад насолоджується життям, ми виховуємо його дітей. Просто я хвилююсь, щоб у сина не вийшло з другою дружиною, як з першою, тому й догоджаю, як можу
життєві історії 0
На Великдень син знову кудись чкурнув, а щоб Анні не було важко, він привіз дітей, а їх в нього троє і всі дівчатка, до нас на весь день.
Так ось я вам зараз розповім, яке у нас життя, і ви мені скажіть, де справедливість? Як у цьому існувати? Якийсь час тому через фінансові труднощі нашій родині довелося переїхати до квартири батьків чоловіка. Стали ми жити вшістьох: ми з чоловіком, наша кішка, свекруха, зовиця і їхній собака. Свекруха їздить в Польщу, на заробітки, три місяці вона там, місяць – тут. Готувала переважно вона, бо їй самій не подобалося, коли хтось ще, крім неї, господарює і готує на її кухні, тим більше, якщо це чужа дівчина – новоспечена невістка
життєві історії 0
Так ось я вам зараз розповім, яке у нас життя, і ви мені скажіть, де справедливість? Як у цьому існувати? Якийсь час тому через фінансові труднощі нашій родині
Але просити у Іванни оплати я не схотіла, а накинула три тисячі квартирам і брала з них не 8, а 11 тисяч гривень. Моя невістка тепер вимагає, щоб я їй ці вершечки повернула і виплатила! Я була проти, щоб син йшов від Іванки. У них була чудова родина, двоє дітей. І так вийшло, що син і та краля поїхали дуже далеко і ми тепер з ним майже не спілкуємося. Інша справа – колишня невістка і мої рідні онуки, вони і є моя справжня родина.  Але останні два роки Іванна з дітьми живе в Німеччині. Її квартира – під моїм наглядом, ми в неї пустили квартирантів. З якихось причин вони не можуть переводити оплату Іванні на карту напряму, тому платять мені, невістка сама так сказала робити. Знаєте, у мене пенсія зовсім маленька, а життя нині дуже дороге, самі знаєте.
життєві історії 0
Але просити у Іванни оплати я не схотіла, а накинула три тисячі квартирам і брала з них не 8, а 11 тисяч гривень. Моя ж невістка тепер вимагає,
Перед самим Великоднем Віра мені зателефонувала і попросила позичити хоча б тисячку, бо немає за що ковбаси і яєць в кошик купити. – Віро, а твоя Наталя чим займається в свої 22? – Та вона ще мала, що з неї візьмеш! Сидить дома поки є така змога! – Ой, а ти пам’ятаєш, як я в такому віці була ще й з дитиною на руках, а ти мене на роботу проганяла, бо не хотіла мені борги віддавати? Так ось, нехай твоя дочка підіймається з дивану і роботу шукає. – Нарешті я віддала сестрі “борг”, який носила в серці десять років
життєві історії 0
Нарешті я віддала сестрі “борг”, який носила в серці десять років. Зі своїм чоловіком Борисом я познайомилася в донецькому університеті. Я тоді навчалася на другому курсі, а Борис
Я живу і працюю в Італії вже 10 років. Дітям допомогла купити будинок, висилаю певні суми на свята і подаруночки онукам – і все на тому. Вони у мене нічого не просять, працюють, виховують діток і я їм за це вдячна. Вони у мене хороші. Не такі амбітні і цілеспрямовані, як я, але живуть своїм спокійним скромним життям, народили трьох чудових діточок. Щасливі малим, як то кажуть. Зараз у мене в Італії у невеличкому південному місті своє маленьке швейне ательє і квартирка. Свого часу я продала свою квартиру в Україні і дала частину грошей сину, а частину взяла з собою в Італію, тому свого житла я не маю на Батьківщині, коли приїжджаю – зупиняюся у дітей і це всіх влаштовує. А ще я минулого року зробила один вчинок, про який зовсім не шкодую – подарунок невістці, це наш з наю секретик. Тепер це інша жінка!
життєві історії 0
Я живу і працюю в Італії вже 10 років. Дітям допомогла купити будинок, висилаю певні суми на свята і подаруночки онукам – і все на тому. Вони у
Я аж тісто на паски перестала місити, коли спіймала себе на цій думці. Але ж справді! За 9 років спільного життя з Максимом я жодного разу не почула від чоловіка слова любові. Усього цього в моєму житті так і не сталося. А за кілька місяців – сорок рочків. В ту мить якогось великоднього озаріння-усвідомлення, я зрозуміла, що життя пройшло даремно і справжнього кохання я так і не пізнала. Та я все одного готувала чоловіку вечерю – куди ж мені подітися. Хоча насправді моєму життю багато хто міг би позаздрити. Макс чудово забезпечував нашу родину, підростають двоє прекрасних дітлахів. Свій будинок, теплий і затишний, машина. Я не працюю, але підзаробляю собі улюбленою справою-хобі – випічкою. Що ще треба? Чоловік мене цінує, він порядний і добрий. Макс переоформив на мене частину свого бізнесу
життєві історії 0
Я аж тісто на паски перестала місити, коли спіймала себе на цій думці. Але ж справді! За 9 років спільного життя з Максимом я жодного разу не почула
Я з Італії відразу до свахи в село приїхала, там і діти мене чекали. Я відпочила з дороги і давай питати сваху, де її пасочки, чому не хвалиться. – А я не пекла! Ви ж, свахо, нам цю, таку гарну, італійську привезли! Хіба ні? – Ще скажіть, що і холодця не розлили на свята?, – засмутилася я. А після сваха повела мене в дальню кімнату. – Діти в цій квартирі такі ремонти дорогі поробили! Як ви їх тепер, на вулицю? – А за чиї, свахо, євро, ті ремонти зроблені? Може за ваші, чи за сина вашого?
життєві історії 0
Я з Італії відразу до свахи в село приїхала, там і діти мене чекали. Я відпочила з дороги і давай питати сваху, де її пасочки, чому не хвалиться.
Довгих три роки я зустрічалася з Борисом, в якого дружина і двійко дорослих дітей. Я вірила йому, бо в такому віці не обманюють. В нас було стільки мрій і планів. Я до останнього надіялася, що Борис покине дружину, та цього не сталося, хоча і діти і дружина все знали про мене. Ми не разом, але недавно я дізналася, що при надії. Я переконана, що ця дитина нас зблизить, але ми будемо для неї лише татом та мамою
життєві історії 0
Я  заплющила очі й натягнула ковдру на голову. Я не знала, що робити. Вставати чи залишатися в ліжку? У мене був вихідний, а після обіду я мала зустріч
Григорій сів за стіл їсти котлети-напівфабрикати з гречкою. Звичайно, чоловік скривився. Григорій повертався з роботи незадоволеним, оглядав кімнати, завалені іграшками, казав: “Хоч би борщу зварила. І чим ти весь день займаєшся?” Мій чоловік був цілеспрямованим, амбітним, тримав два магазини і авто майстерню. Але щасливою мене це не робило. Я більше не ходила на каву з подругами і взагалі нікуди не ходила. Трохи згодом мене можна було зустріти на вулиці лише з коляскою, у якій спала чи бавилася маленька Соломійка. З появою дитини у мене зникла можливість працювати в офісі, і ті подруги-колежанки, які були у мене раніше, зовсім зникли. Все так закрутилося, що я навіть мамі і сестрі телефонувала дуже зрідка. Я більше не упізнавала себе у дзеркалі. З нього на мене дивилася стомлена жінка зі згаслими очима, зблікла і посіріла, набагато старша за мене справжню. І виглядала вона набагато старша. А дітей вже було троє
життєві історії 0
Мій чоловік був цілеспрямованим, амбітним, тримав два магазини і авто майстерню. Але щасливою мене це не робило. Я більше не ходила на каву з подругами і взагалі нікуди

You cannot copy content of this page