життєві історії
Моя свекруха Марта Романівна – ну дуже не проста жінка. Через неї хоч розлучайся! Ну як ви миритеся з мамами чоловіків, га? Те, що творить моя – важко
Моїй сусідці, аби тільки знайти винного у своїх проблемах. Так і в цей раз Люба звинувачує мене в тому, що погано почувалась на свята. Та хіба ж так
Я не раз просила Оксану, щоб ходила зі мною на фітнес, але навіть якщо вона і погоджувалася, то це було разів три, не більше. – Мені важко, як
Життя, воно таке, ніколи не вгадаєш, що на тебе чекатиме за поворотом. Так було і в мене, щаслива і незалежна, успішна і молода, хіба ж я знала, що
Вчора я дуже цікаво, і неочікувано навіть для себе, провела вечір в приємному товаристві. Моя подруга завжди мені видавалась скромною і витриманою в поведінці. Вона вчителька українська мова,
Мій тато завіявся в Канаду з молодою обраницею після розлучення з мамою. Мама мене ще тоді носила тільки. І ось – дзвонить мені недавно. Це ж треба! Чи
Якби не бабуся, я б ніколи не дізналася справжню причину розлучення батьків. Одного дня вона покликала мене до себе і тремтячими губами сказала, не “кидати каменя” в свого
Дев’ять років тому я стала заробітчанкою в Італії. У нашому селі на Волині роботи не було зовсім, чоловік мій був лінивий, а потім ще й хворіти почав. А
Я працювала в сільраді, але у якийсь момент, наприкінці 90-х, гроші бюджетникам зовсім перестали платити і тоді я подалася в Іспанію на заробітки, мої двоє дітей були вже
Моя дочка дуже ласа до грошей. Чоловік її вже давно на заробітках, а вона ті гроші і на ліво і на право, тільки й тринькає. А недавно на