fbpx
Головна

життєві історії

Я вже кілька років працював в Німеччині на заводі, додому їздив раз на пів року. І коли сталося вторгнення, ми вирішили, що я маю залишитися і продовжувати заробляти для своєї родини. У мене лежача матір. якій я оплачую доглядальницю, а дружина в декреті з другою дитиною. На Різдво я мчав до родини, але вдома там нікого не застав. кілька тижнів тому я повертався з німецького Людвігсхафену додому у райцентр Вінницької області. А гроші я відправляв справно. Оксана не була готова доглядати мою хвору матір, і я не став звалювати це на її плечі, а найняв професійну доглядальницю. Холодильник був забитий їжею вщерть. Навіть випивка була й торт. Все незаймане, але за кілька днів половина салатів точно обіцяла прокиснути. В коридорі – записка
життєві історії 0
Я вже кілька років працював в Німеччині на заводі, додому їздив раз на пів року. І коли сталося вторгнення, ми вирішили, що я маю залишитися і продовжувати заробляти
Після того, як не стало нашого свата, зі свахою коїться щось дивне. Найперше те, що вона боїться сама спати, тому мого сина переселила в іншу кімнату, а сама лягає з дочкою і онуками. А далі ще дивніше. Після святвечора вона наладувала в торбу всі 12 страв і понесла чоловіку на місце спочинку. А на Йордан замість того, щоб з церкви водицю додому нести, щоб хату окропити, вона до чоловіка побігла
життєві історії 0
Після того, як не стало нашого свата, зі свахою коїться щось дивне. Найперше те, що вона боїться сама спати, тому мого сина переселила в іншу кімнату, а сама
Ольга кожного року на всі свята приймала родичів у себе. Ті приїжджали не те, щоб з подарунками чи стравами, а навіть без цукерка для Даринки. Та цього разу на Різдво я подрузі підкинула гарну ідею. “Зателефонуй усім і скажи цей текс. Ось тоді побачиш, кому ти насправді дорога, а хто їде лиш пузо наїсти”. І ви знаєте, вперше Ольга мене послухалася. Поріг батьківської хати переступила лише Галя зі своїм сімейством
життєві історії 0
Ольга кожного року на всі свята приймала родичів у себе. Ті приїжджали не те, щоб з подарунками чи стравами, а навіть без цукерка для Даринки. Та цього разу
На Різдво наймолодша дочка витягнула з ящика старі альбоми. Я вже давно туди не зазирала. А чого? Щоб вкотре переконатися, що я “гидке каченя”? Але слова Уляни заставили мене задуматися. “Мамо, ну чому так вийшло, що я не успадкувала від тебе й краплі краси?” Я взяла в руки світлину і хотіла заперечити, що все не так, але глянувши на себе, втратила здатність говорити. Зі старої чорно білої світлини на мене дивилася витончена і неймовірної краси жінка
життєві історії 0
На Різдво наймолодша дочка витягнула з ящика старі альбоми. Я вже давно туди не зазирала. А чого? Щоб вкотре переконатися, що я “гидке каченя”? Але слова Уляни заставили
Ви навіщо Ані сказали, що до дитбудинку вона в жодному разі не потрапить? Що Ви її до себе заберете? Вона зовсім від рук відбилась! Не слухається, вдома нічого не робить, кричить на мене! Дякую Вам, Людмило Іванівно!
життєві історії 0
Метод виховання, що застосовується Алісою, неправильний. Натомість тимчасово дієвий. Дочка не прибрала за собою посуду? Збирайся до дитбудинку! Дочка відмовилася лягати спати? Збирайся до дитбудинку! Чи не хоче
Я відчувала, що Тарас неохоче мені все розповідає. Він переживав за здоров’я, яке останнім часом підводить. Та все-таки я вияснила в чому причина. Виявляється, моя невістка майже не готує їсти, не пере одежі і взагалі, рідко буває вдома. Наталя завжди говорить, що на роботі і втомлена. Я все розумію, може і втомлюється, але що в цей час робить моя сваха? Невже їй важко щось їсти приготувати дітям і онукам?
життєві історії 0
Ніколи б і не подумала, що на старості літ таке переживатиму. З чоловіком ми побралися з великого кохання і щирих почуттів. Разом будували наш будинок, в який переселились
Але особисто я вважаю, що мій старший син виростить відповідальним чоловіком, а майбутня невістка колись скаже мені «дякую», за те, що я погана мати
життєві історії 0
Так вийшло, що свого першого сина я народила у 18 років, і розуміння про те, як правильно виховувати хлопчика у мене не було. Спочатку до мене всі лізли
А одного разу я подзвонила їй поспілкуватися, а її мама повідомляє: її немає, вона вийшла заміж і вони з чоловіком переїхали. З яким чоловіком? Коли вийшла?
життєві історії 0
Приїхала знайома пожалітися на колишнього чоловіка. Ще кілька років тому я назвала б її подругою. Але зараз не знаю навіть, як назвати і ким рахувати. Просто росли ми
За декілька днів до Нового року я зустрів сусідку. Та попросила взяти Андрійка першого січня, щоб той посіяв. Я прийшов додому, знайшов в інтернеті гарні слова, ми з Андрійком їх вивчили, а вже першого січня направились до сусідки, як і обіцяли. Але на порозі з розставленими руками нас зустріла теща. – Нікуди ви не підете. Ти що, не розумієш, що нам не можна ні колядувати ні сіяти? Ще року за дідусем не минуло, а ти вирішив нашу сім’ю ганьбити?
життєві історії 0
Як на мене, це дуже дивна позиція, але я не знаю, як маю вплинути на тещу і дружину. Ось вирішив у вас попросити поради. Вибачте, якщо щось не
Тарас мій хоче, щоб сьогодні на Різдвяну вечерю на святвечір ми пішли до його мами, але дзуськи я на це підпишуся, мені з горловою вистачило минулого року! Ну і якщо на те пішло, ми своєю родиною Різдво вже в грудні відсвяткували. Але мама чоловіка старої закалки, тому у неї свято сьогодні. Одразу вам, дівчата,  скажу: Боже борони мати таку свекруху, як у мене. 8 років ми вже одна сім’я, а я все ще іноді забуваю, що з цією людиною у нас різні дороги, яким краще не перетинатися від слова узагалі! Мене вистачило лише на перший день. А на другий ми не прийшли. А вчора Тарас знову за своє: «Давай Різдво з мамою зустрінемо, вона готує смачно». Бачити не можу вже її голубці! Тим паче – їсти! Але рік у рік відбувається одна дивина, яка ніяк не давала мені спокою. В цій родині тільки й розмов про те, які смачні голубці і котлети у свекрухи. Ну тільки й розмов про голубці, чесно-пречесно: які вона цього року приготувала, по якому рецепту. А рецепт один і той же раз у раз. “Оленко, а чого ти притихла? Чому нічого не хвалиш про мої голубці, не смачні?”
життєві історії 0
Тарас мій хоче, щоб сьогодні на Різдвяну вечерю на святвечір ми пішли до його мами, але дзуськи я на це підпишуся, мені з горловою вистачило минулого року! Ну

You cannot copy content of this page