Головна

життєві історії

Коли сталося повномасштабне і ми втратили своє житло в Бучі, то переїхали в село до батьків чоловіка. Кілька місяців пожили зі свекрами, а потім вони нам купили пусту хату напроти. ремонт ми на свої збереження зробили. Вирішили, що в селі – надійніше і безпечніше, ніж у містах зараз. Всі свята, дні народження ми святкуємо у нас, бо хата більша. Ми готуємо з зовицею, але переважно – я, а в мене неспокійна 2-місячна дитина. Потім вони завалюють, ще й друзів-сусідів-кумів прихоплять. Задовбало все. Ось і днями на Різдво Богородиці – знову я готую-прибираю-обслуговую. Прийшли ще сусідка з сином – другом зовиці, ще одни друг сестри чоловіка, подруга сестри, сусід, -любитель “за комір”
життєві історії 0
Коли сталося повномасштабне і ми втратили своє житло в Бучі, то переїхали в село до батьків чоловіка. Кілька місяців пожили зі свекрами, а потім вони нам купили пусту
Я погана господиня, дуже. Це вам моя свекруха одразу скаже, і навіть моя мама з нею абсолютно згідна. Я нічого не роблю дома, граюся і гуляю з дітьми, ходжу у вільний від роботи час по кафе й майданчикам, а замість обіду можу дозволити собі дорого сиру з “червоненьким”. Я не люблю прибирати – у мене від цього прямо настрій псується. Не люблю мити посуд. І ось до нас у гості приїхала свекруха на кілька днів. Я героїчно винесла цей потік помий
життєві історії 0
Я погана господиня, дуже. Це вам моя свекруха одразу скаже, і навіть моя мама з нею абсолютно згідна. Я нічого не роблю дома, граюся і гуляю з дітьми,
Коли я зібралася заміж за Артема, який на 8 років був молодший од мене, мене вся рідня й подруги одмовяли! Казали, що я постарію раніше на багато, що він з часом знайде собі більш юну молодицю і буде або роги мені наставляти, або й піде до іншої. Я ж нікого й слухати не хотіла – таке у нас з Артемом було світле й палке кохання, стільки мрій і спільних планів! Я часто їздила у відрядження по роботі, чоловіку завжди залишала повний холодильник смачної їжі. Новиною хотілося поділитися з усім світом, але я вирішила почекати та розповісти новину чоловікові особисто
життєві історії 0
Коли я зібралася заміж за Артема, який на 8 років був молодший од мене, мене вся рідня й подруги одмовяли! Казали, що я постарію раніше на багато, що
Я коли ту Марину побачила, то відразу ж звернула увагу на лялькове обличчя. Ні зморшечки, ні прищичка. Моя дочка виглядає більш природньо. Живе син з невісткою на орендованій квартирі. Про те, що в хаті бардак, я вже мовчу. Дивує мене інше. Коли Марина вперше збільшила губи я нічого не сказала і змирилася з тою забаганкою. Але після останньої зустрічі з ними я зрозуміла, що це не останнє її бажання “удосконалитися”. Та то вареники будуть. Де тільки її мама дивиться?
життєві історії 0
Я коли ту Марину побачила, то відразу ж звернула увагу на лялькове обличчя. Ні зморшечки, ні прищичка. Моя дочка виглядає більш природньо. Живе син з невісткою на орендованій
В неділю мій Юра знов приїхав з села від батьків з торбою продуктів, які я, ні на запах, ні на вигляд, ні тим більше на смак – терпіти не можу. Я розумію, свекри хочуть як краще, але мені цього не потрібно. Зазвичай ми з чоловіком харчуємось в ресторанах. І в хаті чистота і шлунок ситий. Моя мама живе в Італії і нам допомагає, чоловік бізнесмен, я також не ледащо. Невже хтось думає, що ми чогось жадні з села?
життєві історії 0
В неділю мій Юра знов приїхав з села від батьків з торбою продуктів, які я, ні на запах, ні на вигляд, ні тим більше на смак – терпіти
В дверях стояла моя свекруха і тримала величезну коробку. – Я вже до ресторану не дотерплю, тому вирішила піднятися і до вашої вбиральні сходити. Ви ж не проти? – Звісно, не проти, – відповіла я свекрусі, а коли за тою зачинилися двері, я стала розглядати, що ж там в тій загадковій коробці. Довго гадати не прийшлося. Це був електросамокат. Я сфотографувала собі марку і пробила його ціну – 38 тисяч. Я не знаю, скільки зі своєї пенсії вділила свекруха, але розумію, що більшу частину заплатив – тато
життєві історії 0
Іван не сподівався, що мама прийде до нас з тим подарунком, тому і підготовленого виправдання він не мав. Мені було тридцять років, коли я зустріла Івана. Я заміжня
Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться
життєві історії 0
Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може
За гроші, які мама висилала з Польщі, ми поробили все що можна було. В нас не хата, а лялечка. Мама останній раз як приїжджала, то рідний дім не впізнала. Ми і бруківку постелили і дах замінили, всюди ремонти сучасні, а на вулиці працював ландшафтний дизайнер. І я і брат вже працюємо, тому кожного разу просимо маму залишитися в Україні і відпочити нарешті від тих заробіток. Але та ні в яку. Все їй щось бракує. Тепер проблему в брату вона найшла. Хоча це смішно
життєві історії 0
Моя мама постійно на заробітках, адже переживає за майбутнє наше з братом, хоч ми вже міцно стоїмо на своїх ногах і можемо ще й їй допомагати. Просимо не
Вчора нас з сім’єю вперше за три роки покликала до себе в гості сестра. Накрила стіл із різних закусок, а це і канапки з червоною рибою, різні сири і ковбаски. Чоловік шашлик приготував на мангалі. Я трохи поїла а потім питаю: “Олеся, а щось і гарячих страв буде?” На що у відповідь почула: “Все що на столі, більше нічого”. Додому я їхала сильно засмучена, адже так жити не можна. Моя сестра вже не молода дівчина, а елементарно навіть гостей приймати не вміє
життєві історії 0
Коли моя сестра покликала мене у гості, то я була дуже здивована цьому запрошенню. Адже в моєму домі то вона часта гостя, а ось до неї можна їхати
Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
життєві історії 0
Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як

You cannot copy content of this page