Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице.
Не розумію, як так вийшло. Не вберегла я свою дитину…
Ми з чоловіком Степаном познайомилася в період навчання. Довго зустрічалися. Він був моїм першим чоловіком. І загалом, все було як книжка пише.
Перша дитина була вже невдовзі після заміжжя. Це була дівчинка Катя. А потім вже через сім років появився синок Сергій. Ми намагалися дітей виховувати правильно. Намагалися привчити до церкви, але не дуже виходило.
Загалом в нас порядна сім’ї, ніколи не було історій, що хтось ходив на ліво або ж показував силу рук.
Синочок був активним, завжди хотів розвиватися, тож ми його віддали на футбол і на заняття з англійської мови.
А ось Катя не сильно тягнулася до навчання. Її більше цікавило ходити і гуляти з друзями. Звісно, ми намагалися змусили її навчатися, але донька завжди знаходила як викрутитися від науки.
Зрозуміло, що я не могла її закрити в квартирі і зовсім не випускати гуляти. Тому Катя після виконання домашнього завдання могла кудись іти.
Я була проти її гуляння в компанії з хлопцями. Спочатку Катя бурчала, хотіла гуляти і з хлопцями, але потім змирилася.
Принаймні, я так думала. Все-таки ж я хотіла її вберегти, адже переживала дуже за неї і знала, якими можуть бути хлопці.
І ось коли я була повністю впевнена, що все в порядку, я дізналася, що моя шістнадцяти річна донька при надії. Спочатку я помітила дивну поведінку в доньки, а потім відвела її на огляд.
Там і підтвердився її цікавий стан. Катя зізналася, що таки була з хлопцем на одній з вечірок.
Ця новина мене просто спантеличила. Було багато емоцій гнів, злість, не розуміння, як так сталося, страх за майбутнє. Але мені прийшлося це все відкинути, і почати піклуватися про ще не народженого малька.
З цього часу почалася чорна смуга в нашому житті. Батько дитини Денис і сам був неповнолітній, та і загалом відмовлявся від дитини.
Мені вдалося зв’язатися з батьками Дениса. Вони спочатку допомагали, але коли Катя була на майже дев’ятому місяці, кудись зникли.
Коли Катя була на останньому місяці батько дитини і його сім’я зникли з поля зору. Вони перестали відповідати на дзвінки.
В їхній квартирі було пусто. Я була обурена і просто не знала, що робити. На фоні переживань в Каті все почалося почалося раніше терміну. І навіть після цього батько дитини не появився.
Нашій Софійці вже пів рочку. Я допомагаю дочці, бо хто, як не я…
Але мучить мене питання, чи розшукувати Дениса і його сім’ю?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
