Головна

життєві історії

Я завжди довіряла Дмитрові. І дарма. Ми витратили багато грошей на подарунки рідним, на квитки, вислали, як завжди, гроші його матері – чоловік надсилає їй певну суму з кожної зарплати. У результаті грошей у нас лишилося обмаль. Не можу купити нові джинси, а на старих дірка. Я взяла покрутити в руках від нічого робити паспорт чоловіка і знайшла за обкладинкою заначку, досить велику суму. Наші поточні гроші на їжу добігають кінця
життєві історії 0
Знову, і це вже не вперше, у нас із чоловіком виникає конфлікт через гроші. Уперше це трапилося буквально через кілька місяців після весілля. Нас тоді чекала поїздка до
Батьки нас виховали так, що їм треба завжди допомагати. Останнє віддай, але зроби! На даний час маю зарплату приблизно 40 тисяч гривень, що не мало, але для столиці не так вже й багато. зараз я збираю собі на окреме житло, маю вже 500 000 тисяч гривень. І щоб ви думали? Місяць тому приходить мама: я повинна віддати їм 400 тисяч на ремонт. Хоч всю братам, які вже дітьми обзавелися й живуть у приймах, лишіть!
життєві історії 0
Батьки нас виховали так, що їм треба завжди допомагати. Останнє віддай, але зроби! Поки я навчалася в університеті мене не чіпали – я єдина у сім’ї утримувала себе
Ми з чоловіком давно переїхали до Німеччини, живемо поблизу Візбадена вже 20 років. У рідному райцентрі на Полтавщині у мене залишилася сестра. Вона заміжня, є дочка, а у чоловіка Марини ще є дочка від першого шлюбу, живе з ними. Живе родина сестри досить бідно. Я дізналася, що старшій дівчинці нічого не дістається із того, що я пересилаю, мовляв, її падчерка нам не рідна, і я не повинна на неї витрачатися
життєві історії 0
Ми з чоловіком давно переїхали до Німеччини, живемо поблизу Візбадена вже 20 років. У рідному райцентрі на Полтавщині у мене залишилася сестра. Вона заміжня, є дочка, а у
Нехай і не сподіваються на мене – або Антоша, або будинок перестарілих. Моїм батькам свого часу дісталася квартира від бабусі. Вони переписали її на брата, Антон одружився, у них з з дружиною народилися діти. Отут батьки й насіли на мене з онуками. Мовляв, тоді мені машину свою залишать. Та нащо вона мені?!
життєві історії 0
Моїм батькам свого часу дісталася квартира від бабусі. Вони переписали її на брата, Антон одружився, у них з з дружиною народилися діти. Батьки постійно проводили з ними весь
Везла я на подарунок невістці 200 євро, але лишу їх собі! Це ж треба було – так зустріти маму чоловіка, яку вона 10 років не бачила!  На сам День народження Соломії я не встигла приїхати, прийшла привітати через тиждень, коли від дороги відхекалася. А вона мені на стіл – кабачки смажені та гречку! І дитину так і не народила
життєві історії 0
Везла я на подарунок невістці 200 євро, але лишу їх собі! Це ж треба було – так зустріти маму чоловіка, яку вона 10 років не бачила! Дуже невдало
Коли Настя повідомила, що чекає дитину, ми до себе запросили сватів. Я ж думали, обговоримо весілля, та свати сказали, тихенько розписатися, бо зараз важкий час. Ми не наполягали, бо самі не в найкращому фінансовому становищі. Та недавно був ювілей у нашого свата, і захотів він його відсвяткувати з розмахом, в ресторані, ще й фотографа замовили. То на це в них гроші знайшлися, і час вже не такий важкий виявився
життєві історії 0
Хочу трохи виговоритися тут, бо сил моїх плакати в подушку більше немає. Ми з чоловіком живемо в невеличкому районному центрі. Виростили одну доньку Анастасію. Чоловік через здоров’я вже
Коли брат мені зателефонував, я відразу відчула недобре. Виявляється, Нінка, його дружина, обчихвостила його, забравши квартиру. Вона нам з мамою ніколи не подобалася, та брат вибрав таку жінку і ми змирилися. Я не обдумуючи запросила Ярослава жити до себе. З цього часу спливло важких чотири роки
життєві історії 0
Хочу поділитись з вами історією з життя мого брата. Двоє з братом ми зростали змалечку у селі, брат був старшим від мене на чотири роки, тому завжди батьки
Поки не пішла на роботу, чоловік ще якісь гроші мені давав. А потім сказав: “Марічко, тепер маєш свою зарплату, то живи за неї, а я свою маю віддавати мамі! Тата нема вже давно, маю так підтримати її”. Пояснювала, просила: “Василю, у тебе ж є сім’я, що ти таке вигадав?!” “Мовчи, Марічко, прийшла на все готове, ще й “права качаєш”. Мама – теж моя сім’я!”
життєві історії 0
Коли я виходила заміж, мені лише виповнилося вісімнадцять. Батьки були проти цього шлюбу, казали: “Марічко, ти варта кращого”. Та що було вже мені робити, коли чекала від Василя
Щороку їздимо до родичів чоловіка з Вінниці на Прикарпаття. Звичайно, там добре, свіже повітря, продукти домашні, ще й собою дадуть всього, що душа бажає – мед, молочка, чаї,  сири. Це все прекрасно, їздимо на тиждень-два зазвичай. Але негативна сторона цих поїздок – до нас на хвіст присідає брат чоловіка зі своїм сином
життєві історії 0
Щороку їздимо до родичів чоловіка з Вінниці на Прикарпаття. Звичайно, там добре, свіже повітря, продукти домашні, ще й собою дадуть всього, що душа бажає – мед, молочка, чаї, 
У мого чоловіка квартира велика, але там були пусті стіни, йому й так нормально жилося. Хоча базовий ремонт крутий. Жили ми то в мене, то в нього – як зручніше було. Настав момент, що оптимально мені переїхати до нього, а мою віддати переселенцям в оренду, щоб додатковий прибуток мати. Домовилися, що він докупить побутову техніку і на кухню шафи, а решту – я. Коли все було готове – затишна кухня, мої котики, фікуси, рукоділля – зайшла свекруха
життєві історії 0
У мого чоловіка квартира велика, але там були пусті стіни, йому й так нормально жилося. Хоча базовий ремонт крутий. Жили ми то в мене, то в нього –

You cannot copy content of this page