Законопроект “Про освіту” повертає 12-річну школу. Учні на уроках не будуть зубрити факти, а будуть створювати проекти і вчитися компетентностям – навичкам.
Так міністр Лілія Гриневич хоче зменшити розрив між освітою в західних країнах і в Україні. Однак в ході реформ доведеться закрити деякі школи. До чого призведуть реформи в освіті, як пише “Сегодня”.
12-річна школа – друга спроба
Школа з 11-річним навчанням залишилася тільки в Україні, Білорусі та Росії. Цього терміну недостатньо для підготовки до вступу в університет або виходу на ринок праці, впевнена Лілія Гриневич.
У 12-літньою школою, яку в Міносвіти назвали “Нової українською школою”, змінюється принцип навчання. Він буде орієнтуватися не на зубріння фактів, а на отримання навичок і умінь, який потрібні в житті. Такий підхід називається школою компетентностей.
“Ми хочемо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це не означає, що в школі компетентностей пропадуть знання. Нова інформація накопичується з драматичною швидкістю. Діти не йдуть до школи за знаннями – для цього є інтернет і дуже багато ресурсів.
Дітей потрібно навчити, як ці знання використовувати, як їх класифікувати, як відрізнити добро від зла. і як знайти інформацію, яка потрібна для вирішення життєвої ситуації або професійного виклику.
Компетентності включають ядро знань, вміння, навички і цінності, через які ладу ться ставлення до різних ситуацій “, – пояснює міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Україна намагається перейти на 12-річку вдруге. Перша спроба була в 2001-2002 роках за міністра Василя Кременя. Однак наступний міністр Дмитро Табачник цю ідею не підтримав: парламент повернув 11-річну школу.
Тоді чиновники так і не визначилися, чим же заповнити 12-й рік. В ході тієї реформи суть школи не змінювалася, просто додавався ще один рік, відзначає експерт освітньої групи реанімаційне пакету реформ Світлана Олексюк.
“Суть залишалася такою ж, а кількість годин навчання збільшилася. В результаті діти перевантажені, мають по сім-дев’ять уроків в день, ефективність знизилася, а витрати збільшилися”, – пояснює експерт.
Нова школа буде включати три рівні: початкова, базова і профільне. Після кожного рівня школярі будуть здавати іспит. А оцінювання після дев’ятого класу хочуть проводити в форматі ЗНО.
Новий профільний рівень буде в двох напрямках: академічний і професійний. Академічний передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з урахуванням продовження навчання у вузі. Професійний рівень орієнтований на ринок праці і не обмежує права здобувати вищу освіту.
Читайте також: НА УКРАЇНЦІВ ЧЕКАЄ РІЗКА ЗМІНА ПОГОДИ
Реформа дасть школам широку автономію з можливістю самостійно формувати освітні програми, навчальні плани, вибирати методики. Міністерство освіти залишає за собою контроль якості і стандарти освіти. Для прозорості школи зобов’яжуть оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету і з інших джерел.
Зміни торкнуться і шкіл в селах – в 2016-му почали створювати опорні школи. Це найбільші навчальні заклади в регіоні з повною матеріально-технічною базою, починаючи зі стадіону і закінчуючи лабораторіями, укомплектованими кабінетами фізики, біології, хімії, географії та математики.
До цих шкіл дітей з сусідніх сіл підвозять автобусами, при цьому в міністерстві обмежили час на дорогу до школи – вона повинна складати не більше 45 хвилин. Решта школи перетворять в філії і знизять в ступеня: залишаться тільки початкові школи.
Дітей з інвалідністю переведуть в загальноосвітні школи . За законопроектом “Про освіту” школи можуть створювати інклюзивні класи. При цьому школа зобов’язана створити окремий клас або групу, якщо до неї звернуться батьки дитини з особливими потребами.
Для цього в закладі повинні створити всі умови для навчання такого школяра: від фахівців до матеріально-технічного забезпечення.
Реформа буде запроваджуватися поетапно . У 2018-му стартує реформа в початковій школі. У 2019-2022 роках почнеться реформування середньої освіти зі створення мережі опорних шкіл базового рівня і зміняться стандарти базової середньої школи на компетентнісний підставі.
Для вчителів створять нові профстандарти і введуть сертифікацію. У Міністерстві відзначають: сертифікація буде добровільною, а педпрацівники, яке її пройдуть, отримають 20% -ву надбавку до зарплати. Сертифікація потрібна для визначення профпридатності вчителя.
З 2023 по 2029 рік створюватися профільна старша школа з створення мережі шкіл третього рівня. Під неї також створять нові стандарти. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, це дозволить скоротити бакалаврську програму навчання в університетах на рік – до трьох років.
Вчителям підвищать зарплати і дадуть житло
Законопроект “Про освіту” встановлює мінімальний оклад вчителя – чотири прожиткові мінімуми. На сьогодні це – 6736 гривень. Учитель , який пройде сертифікацію, буде отримувати 20% -ву надбавку. Залежно від стажу педагоги отримуватимуть надбавку 10-30%.
За вислугу понад три років-10% надбавки, 10 років – 20% і 20 років – 30%. При цьому раніше міністр освіти говорила, що мінімальна зарплата вчителя повинна становити три мінімальні зарплати – 9600 гривень на сьогоднішній день.
Зарплату вчителям будуть підвищувати по ходу реформи. За словами Лілії Гриневич, це дозволить розподіляти гроші поступово. Але у міністерства є кілька варіантів щодо темпів реформування: запустити відразу реформу початкової та середньої школи або почати з початкової і поступово переходити до середньої і старшої школи.
“Ми могли б впроваджувати реформу швидше, але ми живемо в країні, де відбуваються військові дії і багато інвестується в обороноздатність. Якщо ситуація покращиться, ми зможемо прискорити темпи.
Важливо, щоб реформа була підготовлена. Це означає, що повинна пройти масова кваліфікація вчителів, створені нові навчальні матеріали та мережу освітніх установ “, – говорить Лілія Гриневич.
Також в законопроекті прописано, що вчителі повинні забезпечуватися житлом в першочерговому порядку. Також педагогам надаються пільгові кредити для будівництва свого житла.
Що буде з коледжами та технікумами
Останній раз коледжі та технікуми проведуть набір молодших спеціалістів в 2019 році. Потім вузи повинні отримати ліцензію на підготовку молодших бакалаврів або бакалаврів. Ті заклади, які не отримають ліцензію, “випадуть” з системи вищої освіти.
Однак статус “молодший спеціаліст” в країні не скасовується – він буде залишатися професійним предвисшім освітою. Коледжі та технікуми, які не отримають ліцензію, зможуть продовжити навчати “молодших спеціалістів”. При цьому в законопроекті не уточнюється, чим відрізнятиметься “молодший бакалавр”.
“Поки майбутнє коледжів невідомо. Ми хотіли б залишитися середньою ланкою між школою і університетом в підготовці медсестер. Це не санітарки, а молодший медперсонал. Швидше за все, ми будемо залишатися як вище професійне навчальний заклад.
Ми бачимо це так. Як буде насправді , важко сказати. Поки дозволили набір молодших спеціалістів ще на два роки “, – розповідає заступник директора Київського міського медичного коледжу Олена Рибачук .
За словами Світлани Олексюк, невизначений статус коледжів виник через поспішне прийняття Закону “Про вищу освіту”. Спочатку парламент повинен був прийняти титульний закон “Про освіту”, який би визначив статус коледжів. Визначити статус молодших спеціалістів заважають і інші фактори.
Володимир Бахрушин , член сектора вищої освіти Науково-методичної ради МОН, вважає, що невизначеність виникла через спроби наблизити українську освіту до міжнародних стандартів. Але там між професійно-технічною освітою і бакалаврат є тільки один рівень – “короткий цикл вищої освіти”.
В українському Законі “Про вищу освіту” вперше введений цей рівень під назвою “молодший бакалавр”. Але реально молодших бакалаврів в Україні не готують і немає однозначного розуміння, хто це.
Так, відповідно до Закону ” Про вищу освіту ” коледжі готують молодших бакалаврів або бакалаврів і можуть навчати молодших спеціалістів. Разом з тим в законі відсутня кваліфікація “молодший спеціаліст” як ступінь вищої освіти.
За словами Володимира Бахрушина, вузи, які будуть готувати молодших спеціалістів, стануть професійно-технічними навчальними закладами.
“Коледжі залишаються ланкою вищої освіти. Але тільки якщо вони мають ліцензію на підготовку молодших бакалаврів або бакалаврів. Якщо коледжі готують молодших спеціалістів, то вони переходять в систему професійно-технічної освіти.
Спочатку перехідний період намічався до 2016 року, але Верховна Рада продовжила його до 2019 го. Поки коледжі залишаються ланкою вищої освіти. Але це на час перехідного періоду “, – коментує Володимир Бахрушин.
Читайте також: ДІВЧИНКА НАКОВТАЛИСЯ ПІГУЛОК, ЩОБ НЕ ЇХАТИ В СЕЛО
Реформа освіти буде коштувати Україні 3 млрд доларів
На реформу освіти потрібно три мільярди доларів. Таку суму називає прем’єр-міністр Володимир Гройсман . Однак таких грошей в бюджеті немає. Тому реформа розтягнеться до 2030 року – це створює ризик, що її в майбутньому згорнуть, як і при Табачнику.
Перший набір в 12-річну школу пройде в 2018 році. За словами Лілії Гриневич, реформа пройде поетапно, у міру переходу першокласників в старші класи. Для створення профільної школи країні належить створити мережу академічних і професійних ліцеїв.
При цьому реформу критикують в Міністерстві фінансів . За словами міністра Олександра Данилюка, законопроект не підкріплений грошима. В бюджетній резолюції на наступні три роки таких ресурсів не закладено.
Якщо навіть законопроект і приймуть, його неможливо буде профінансувати, впевнений він. За підрахунками відомства, тільки на підняття зарплат вчителям до чотирьох прожиткових мінімумів потрібно 160 млрд гривень протягом наступних п’яти років.
“Резолюцію цього законопроекту можна забезпечити тільки за рахунок скорочення половини педагогічних і науково-педагогічних працівників, скорочення витрат на обороноздатність країни або істотного збільшення дефіциту держбюджету і збільшення державного боргу, що є неприпустимим”, – йдеться в повідомленні міністерства.
При цьому в проекті закону вказується, що на освіту з держбюджету має йти 7% ВВП країни в рік – це більше, ніж нинішні витрати на армію.
