fbpx
Суспільство
День святого Власія: прикмети, звичаї та що не можна робити в свято 24 лютого

24 лютого Православна церква вшановує пам’ять християнського святого Власія Севастійського, шанованого в лику священномучеників. Проживав він в III столітті в місті Севастії. З юності відрізнявся благочестям, лікував людей.

55-й день року за григоріанським календарем – до закінчення року залишилося 310 днів. Іменинники – Влас, Всеволод, Гаврило, Дмитро, Федора.

Історія свята 24 лютого

Власій жив в Каппадокії приблизно в III-IV століттях. Лагідний характер і благочестя привели його до сану єпископа міста Севастії. За часів гонінь на християн за правління Діоклетіана святий постійно підтримував свою паству.

Коли християни покинули місто, Власій переселився в печеру Аргеос. Там він був схоплений і ув’язнений. Його намагалися відвернути від віри домовленостями і тортурами, але ніщо не зламало дух Власія, і він був засуджений до cмepтi через oбeзгoлoвлeння.

Читайте також: ЩО ЗБИРАЮТЬСЯ ДАРУВАТИ УКРАЇНЦІ НА 8 БЕРЕЗНЯ: ПЕРЕДСВЯТКОВИЙ БУМ

Власiвскi морози вважалися останніми. У народі говорили: “Мороз заспівав – санний слід заледенів”; “Проллє Власій олії на дороги – зимі пора прибирати ноги”; “Власій, збиваючи ріг з зими”.

Прикмети дня, повір’я та звичаї в свято 24 лютого

Існує традиція в цей день подавати до столу спекотне. У церкві освячують коровай житнього хліба і потім згодовують по шматочку всім домашнім тваринам.

У це свято здійснюють обряди і читають змови від нечистої сили, псування і пристріту. Працювати в цей день вважається поганою прикметою.

Після Власьєвим дня сильні зимові холоди відступають. У народі вважали, що біля цього дня буває 7 морозів: 3 дня до Власія, 1 на Власія і 3 – після. Люди говорили: «Власій прийшов, роги з зими збив».

Власівскш морози – найсильніші, але вони пройдуть і зима завершитися, звільняючи місце довгоочікуваної весни. Часто в останні зимові дні спостерігалася сильна заметіль. Селяни про неї говорили: «Зима дитя шукає».

Наші пращури вшановували святого Власія як покровителя рогатої худоби. Самого мученика прозвали в народі «коров’ячим богом», а Власьев день – «коров’ячим святом». Ікони із зображенням Власія встановлювали в хлівах і корівниках для благополуччя худоби.

Щоб уберегти худобу 24 лютого намагалися не працювати. У народі вірили, що на Власія домовик коней заїжджає. Щоб убезпечити кінь від мук домашнього духу, до неї прив’язували батіг, онучі і рукавиці.

Домашнім улюбленцем в цей день давали кращі корми, доглядали за ними, прибирали в хлівах. До церкви приносили спеціально випечені короваї житнього хліба, які освячували водохресною водою.

Повернувшись додому, господині годували таким хлібом всіх домашніх тварин. Ще селяни приносили в церкву коров’яче масло і клали його перед образом святого. Говорили: «У Власія навіть борода в маслі».

В Орловській губернії пекли пампушки з кашею на молоці, що отримали назву «трубніци». Їх віддавали коровам, щоб ті не хворіли, давали хороші надої і приносили приплід. З Власьева дня починалися торги худобою.

Свято відзначали дуже широко і масово. Гуляли три дні і більше, набували горілку, варили пиво, запрошували в гості родичів. Чи не святкуючи цієї дати, господар міг накликати на свою худобу різні біди.

Щоб вівці краще ягнілісь, на Власія вівчарі зірки кликали. З цією метою вночі виходили на вулицю і, дивлячись на зірки, вимовляли: « Зірки яскраві, народ білі яскраві» .

Для збереження худоби від xвopoб, псування, пристріту здійснювали обряд «Опахіваніе села». Вважалося, що в цей період бушує нечиcта сила.

Джерело.