Місто будується – значить живе. Вираз, що стало приказкою. І начебто все правильно. Новобудов багато. Таких як ось ця недобудована ще багатоповерхівка. Але продадуться чи квартири?
Тільки за півроку в Києві “зависло”, тобто здано, але не продано близько двадцяти тисяч квартир. А їх потенційні власники – це тисячі і тисячі людей – десятиліттями стоять в черзі на безкоштовне соціальне житло. На покупку квартири – ні відразу, ні навіть в кредит – грошей немає.
Але з’явився варіант покупки квартири в розстрочку, або по-модному в лізинг. Є спеціальна програма правда, взяти участь в ній зможуть не всі.
Володимир Зубейко – луганчанин, ветеран АТО. Спецназівець. Учасник важких бойових операцій, з яких повернулися далеко не всі його товариші. Зараз він з дружиною і двома дітьми тулиться в орендованому флігелі в Бучі.
Разом з журналістами Володя навідався в міську адміністрацію і почав довгий шлях зі збору документів, щоб стати в чергу за безкоштовним житлом.
У цій черзі на сьогоднішній день майже 700 тисяч осіб. Щоб задовольнити всіх, хто потребує, за умови, що вона не стане рости, знадобиться 150 років. Це при сучасних темпах будівництва соціального житла.
Кожній сім’ї – окрему впорядковану квартиру. Це кадри радянської пропаганди середини минулого століття. З кожною сім’єю – не вийшло. Черга розтяглася на десятиліття, і по сьогоднішній день в ній ті, хто записався ще в 80-і роки минулого століття.
Три тижні журналісти домагалися від влади, щоб надали списки черговиків. Але немає. Одні відписки. Посилаються і на секретність даних, і на перебування відповідальних осіб у відпустці, аби не допустити журналістів до заповітних папірців.
Читайте також: ЗНИКЛУ 9-РІЧНУ ДІВЧИНКУ ЗНАЙШЛИ МEPТВOЮ
Володимир Кличко , вступивши на посаду мера Києва, обіцяв, що зробить списки черговиків відкритими. Кожен буде бачити, на якому він місці. Але обіцяного, як то кажуть, три роки чекають. Три роки минуло, а списки все ще під замком.
Насправді, як дали зрозуміти в міністерстві регіонального розвитку та будівництва, ніякої загальноукраїнської черзі на житло не існує. Черги формують місцеві адміністрації.
До заповітної квартирі коштує довгий перелік імен так званої основної черги. Її відштовхує список першочергових. Але першочерговиків посувають ті, хто поза чергою.
За останні роки було кілька спроб поліпшити ситуацію – одна за одною запускалися програми з частковим фінансуванням від держави. Наприклад, програма “Доступне житло”, де держава оплачувала 30 відсотків вартості квартир.
Три роки тому програма була згорнута через нестачу фінансування. Але в недалекому майбутньому українцям може з’явитися нова – житло в лізинг.
І це лише початок. Згідно з проектом державної іпотечної установи (ДІУ), житло буде надаватися в розстрочку на 15-20 років. Без першого внеску. За п’ятдесят квадратних метрів місячна плата планується від трьох тисяч двохсот гривень.
ДІУ вливає гроші в економіку, з’являються нові робочі місця, громадяни отримують житло. Адже квартири обіцяють виключно в новобудовах та вже з ремонтом. Та й забудовникам, схоже, втрачати нічого – ДІУ обіцяє виключно живі гроші. Ніяких розрахунків акціями і облігаціями.
Для людей небагатих, як Володимир, – це реальний вихід із ситуації. Платиш в місяць, менше ніж за оренду, але, в підсумку, вкладаєш в своє житло. Замість того, щоб ремонтувати чуже і платити на чорному ринку оренди.
Насправді, без підводних каменів не обійдеться. По-перше, ви переплачуєте в кілька разів. Відсоткова ставка – 15 з половиною відсотків річних.
По-друге, поки ви не виплатите повну вартість – квартира належить не вам, а ДІУ, тобто, державі. По-третє, якщо з якоїсь причини ви опиняєтеся неплатоспроможним – до побачення. Квартира ж не ваша.
По-четверте, ДІУ не обіцяє, що списки будуть відкритими, а це значить, що туди можуть потрапити і не ті, хто реально має гостру потребу. Поки програма призначена тільки для учасників АТО. Ну і на закінчення – нормативно-правової бази під проект немає. А це значить – скоро не чекайте.
