fbpx

Десь в небесах, де сходяться повітряні дороги, Сашко маленький на колінах сидів в Бога. Не плакав він – самі котились слізки, Не розумів хлопчак – де ділись його близькі?

Десь в небесах, де сходяться повітряні дороги,
Сашко маленький на колінах сидів в Бога…
Не плакав він – самі котились слізки,
Не розумів хлопчАк – де ділись його блИзькі?

Бог пригорнув маленького до серця
І чарівне у руки дав люстерце…
В ньому Сашко побачив свій будинок…
Матусю, що оплакувала сина…

Вона тебе шукала скрізь і всюди…
Допомагали їй всі добрі люди…
12 днів молилась щохвилини…
Й знайшла… холодне тіло свого сина…

А ось і човен, де Сашко й бабуся
Втекти від ворога беруться…
Не встигли… Не втекли…
І враз дві зірки у люстерку запалали…

– Що це за сяйво чарівне, скажи, дідусю?
– Це двоє Янголів Небесних – ти й бабуся…
– А як же мама? Як же Україна?
– Охоронятимеш з небес ти їх, дитино…

Десь у Раю, де сходяться повітряні дороги,
Все нові Янголи з’являються у Бога…
Оновлюється список їх щомить…
Всіма, кому вже більше не болить…

Браіловська С.А.

06.04.2022

You cannot copy content of this page