Хочу з вами поділитися історією, як я вирішила неприємне питання зі свекрами взагалі без слів. Може комусь пригодиться.
Ми з чоловіком живемо в однокімнатній орендованій квартирі. Ми вже свою купили в новобудові, але там ще йде будівництво. Чоловік працює, я в декретній відпустці, маємо трирічну донечку Софійку.
Наша дочка не дуже полюбляє гратися іграшками. Вона краще піде на кухню, і буде перескладувати мій посуд, чи гратися крупами.
Звісно, ми купуємо їй іграшки, але не часто. В Софійки є улюблені іграшки, без яких вона не розлучається ні вдень ні вночі.
Але мої свекри цього зрозуміти не можуть. Мої батьки також спершу так поводилися, але я швидко дала мамі зрозуміти, що цього “хламу” в домі мені вже достатньо.
Одна кімната. Думаю мамочки мене зрозуміють. Не буду ж я їх в три ряди розкладати. Тоді в кімнату не пройдеш не проїдеш. Мама вже наступного разу як до нас йшла, то купляла фрукти онучці, а як їй це видавалось мало, то давала Софійці гроші, які ми витрачали на атракціони, дитячі кімнати, чи докладали до виплат за басейне, який дочка відвідує з пів рочку.
Тут то все гаразд, а ось зі свекрухою я договоритися не могла. І чоловік їй натякав, і я пояснювала. Але кожна її поїздка до нас не обходилася без сумки іграшок.
Деякий час тому чоловік робив в них ремонт у ванній кімнаті. Це зайняло по часу більше двох тижнів. І ось весь час, коли Богдан повертався додому, це було не з пустими руками.
Мене це вже почало дуже сильно злити. Коли один раз я вже добряче наголосила, щоб замість іграшок вона купляла олівчики, фломастери, книги, то свекруха прийшла до нас з зошитами і ручками, але окрім цього з різними: баранчиками, фігурками м’ячиками.
За три роки в нас гора непотрібних нікому іграшок.
І ось як власне я зі всім цим впоралася.
У фейсбуці я давно підписана в “місцеву” групу у фейсбуці, де батьки обмінюються різними порадами, а також там можна обміняти чи продати різні товари в тому числі і іграшки.
Спершу я приєднала туди свою свекруху, а через тиждень почала бути в групі дуже активною.
Кожного дня я виставляла дві-три іграшки, і підписувала: “віддам в добрі руки, або ж за кіндер”.
За два місяці я позбулася не тільки непотрібних іграшок, а й дивної звички свекрухи – приносити дитині іграшки. Тепер свекруха приносить фрукти, і дає онучці гроші “на розвивайки”
Мамочки, беріть на замітку. Це реально працює.
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
