Як тільки я повернулася з Італії, двоюрідна сестра покликала мене в гості. Скільки я дітям дзвонила, вони жодного разу навіть про це не натякнули. На чоловіка мені байдуже, але рідні люди, яким я весь цей час допомагала фінансово, мене зрадили.
Моє життя було дуже важке.
Вийшла заміж. Жити не було де. Пішла в невістки. Подарувала чоловіку двох дітей. Роботи в нашому регіоні для чоловіка не було (це Олега слова. Хто хоче, той знаходить).
Як тільки діти пішли в садочок, я пішла працювати в школу помічником кухаря. Гроші не великі, але все щось тай капне.
Олег замість того, щоб взяти себе в руки, взявся за “чарку”.
Я доглядала дітей, свекруху і ще й вічно “веселого” чоловіка. Кожна копійка в хаті була розписана.
Коли молодшій дочці виповнилося тринадцять, подруга покликала мене до себе в Італію.
Це було єдине рішення на той час, щоб вилізти з бідного життя.
Чоловіку було байдуже, він окрім друзів і чарки нічого не бачив, а ось з дітьми було важче.
Та нічого не вдієш. Я поїхала.
Робота була не легка, але платили добре. Вже з першого відпрацьованого місяця я вислала дітям гроші.
Мене там полюбили, і зі сльозами на очах відпускали мене на свята додому.
Діти закінчили школу, вступили до університету. Спершу я оплачувала оренду житла, а коли була готова, то придбала обидвом по однокімнатній квартирі.
Мій чоловік котився все дальше і дальше, і одного дня діти сказали, що хочуть спробувати його “витягнути”, але на це треба гроші.
Я собі стільки не залишала, скільки я висилала в Україну. Але це я робила заради дітей і чоловіка, хоча серцем розуміла, що ми з Олегом вже зовсім чужі.
Олегу справді лікування допомогло, і він на чарку навіть не дивився. Ми вже почали з ним частіше зідзвонюватись. Я навіть вже думала, а чому б не повернутися в Україну і жити всім поруч.
Але рік за роком минав, а я все не наважувалася на “останній” переїзд.
І ось перед новим роком я вирішила повернутися на зовсім.
Діти мене зустріли. Син вже на автівці їздить, за мої гроші. Я ж старалася грошима їм “відкупити” свою відсутність.
Ніхто мені і слова не сказав за тата.
Олег мене зустрів, але якось не так весело, як ми по телефону спілкувались.
А в неділю після служби мене двоюрідна сестра в гості запросила.
Виявляється, мій Олег в сусідньому селі собі жінку знайшов і за мої гроші дитину трирічну ростить.
Найбільше було образливо, що діти мовчали. Як вони пояснили, не хотіли мене засмучувати.
Я мала деякі заощадження, тому купила невеличку квартиру. Мені хватить. Правда, діти “ниють”, що в такий важкий час я їх залишила без фінансової підтримки.
З мене годі…
Автор -Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua