Прибутковість гривні і долара зрівняється, а золото – не вигідно. У найближчі три місяці на фінансовому ринку буде стабільність, але українцям доведеться постаратися, щоб зберегти і примножити заощадження.
На думку фінаналітиків, долар швидше буде дорожчати, ніж дешевшати, ставки по депозитах залишаться на нинішньому рівні, ледь перевищує інфляцію. Вкладатися в золото поки немає сенсу – воно на піку вартості, а в криптовалюта – ризиковано. Зате очікується розвиток інтернет-банкінгу.
Долар: чекаємо коридор в 27-29,5 грн
Експерти фінансового ринку говорять, що до кінця зими гривня слабшатиме і лише в березні трохи зміцниться.
“У І кварталі в базовому сценарії очікуємо коливання курсу в діапазоні 27,5-29 грн/$, – розповів нам старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин. – В оптимістичному сценарії можливі коливання від 27 до 28 грн/$, в песимістичному – 28, 5-29,5 грн/$ “.
На думку експерта, на зміну курсу в ту або чи іншу сторону вплинуть насамперед закупівля енергоресурсів (газ, нафтопродукти), тенденції на сировинних ринках, співпраця з МВФ, без фіндопомоги якого Україні буде складно розрахуватися за зовнішніми зобов’язаннями.
Ставки по депозитах збережуться на нинішньому рівні (в гривні в середньому 11% річних, в валюті – 4% річних). Шевчишин відзначив, що через девальвацію гривні дохід по депозиту буде приблизно збігатися з доходом за валютним, тому різниці, в якій валюті зберігати гроші, немає. Також 10-20% капіталу можна використовувати для акцій.
Купувати золото варто тільки при зниженні ціни до $ 1200 за унцію (зараз ціна $ 1320). Можна виділити 2-5% на інвестицію в криптовалюта, але це високий ризик. При несприятливому результаті дохід від інших вкладень перекриє можливий збиток.
Читайте також: ШКОЛЯРАМ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ПРОДОВЖИЛИ КАНІКУЛИ ЧЕРЕЗ ЕПІДЕМІЮ КОРУ
Кредит йде до бізнесу
У минулому році банки активізували кредитування.
“За рік депозитні ставки знизилися на 3%. Банки пропонували гривневі депозити в середньому під 14,3% на рік. Це дозволило здешевити кредити”, – говорить фінаналітик ICU Михайло Демків.
І кредитування населення стало активніше.
“Українці більше позичали за картковими кредитами і” кредитах на чайники “- заборгованість за споживчими кредитами за рік збільшилася на 16,1 млрд грн (+ 27%). Також, незважаючи на засилля авто на Єврономер, зросли продажі нових авто до 80 тис. Шт . за рік (+ 27,3%). Банки наростили портфель автокредитів у гривні на 1,8 млрд грн (+ 36%) “, – відзначає Демків.
А в 2018-м фінсектор намір активізувати кредитування малого і середнього бізнесу (МСБ).
“Банки зацікавлені в МСБ, як в клієнтах, адже міжнародні організації на зразок IFC активно постачають наші банки Фінресурси під кредитування малого бізнесу. Але у банкірів можуть виникнути проблеми при спілкуванні з МСБ, адже банки не дуже добре розуміють цей тип клієнтів.
Немає розуміння, кого вважати малим підприємцем – багато великі компанії працюють через ФОП для мінімізації ризиків. Але банки вважають роботу з МСБ перспективною, адже можна буде запропонувати клієнтам повний пакет послуг – наприклад, взяти на аутсорсинг бухгалтерію”, – вважає Демків.
Банківські послуги йдуть в онлайн
У 2017-му фінсектор активно привчав клієнтів до безготівкових розрахунків. Це дало поштовх розвитку онлайн-послуг, каже економіст Іван Нікітченко.
“У III кварталі 2017 го 75% операцій з платіжними картами становили безготівкові розрахунки. А в 2016-му їх частка становила 70%, в 2012-му – 32%. Українці користуються картами все активніше: за три квартали 2017 року обсяг безготівкових операцій (563 млрд грн) зрівнявся з 2016-м (571 млрд).
І не дивлячись на зниження кількості банків і банківських відділень, число активних клієнтів не знижується. Українцям звичніше проводити безготівкові розрахунки, щоб рідше відвідувати банки.
Але збільшення обсягу безготівкових розрахунків вимагає від банків нової е-інфраструктури, тому увага направ лено, наприклад, на розробку мобільних додатків і підвищення безпеки онлайн-кабінетів”, – вважає Нікітченко.
За його словами, в 2018-му банки продовжують йти в онлайн: “Коли в кінці року запрацює закон “Про електронні довірчих послуги”, то послуги, довідки, виписки від держави переведуть в онлайн на основі е-ідентифікації (BankID, MobilD). тоді банки зможуть запропонувати нові онлайн-продукти і в сегменті спілкування клієнтів з державою”.
Дрібниця все: що до чого
Очікується, що в I кварталі Нацбанк припинить карбувати монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок, продовживши випускати 10- і 50-копійчані. Як роз’яснили нам у прес-службі НБУ, причина в тому, що через інфляцію дрібниця вже практично не відіграє суттєвої ролі при розрахунках. Але все випущені монети залишаться в обороті і будуть, як і раніше, вважатися платіжним засобом при розрахунках.
Точна дата прийняття рішення припинити карбування дрібниці поки невідома, але, за інформацією Нацбанку, передбачені законодавством двомісячні консультації з громадськістю, банкірами і ритейлерами проводяться з 16 листопада минулого року.
У НБУ стверджують, що консультації з торгівлею і населенням показали правильність цього рішення, і впевнені, що воно не вплине на зростання цін.
По-перше, тому, що при безготівкових розрахунках округлення цін не проводиться, а при оплаті готівкою в магазинах округляється до 10 коп. тільки кінцева сума в чеку, а не за кожен товар окремо. Причому округляється як в більшу (5 коп. І більше), так і в меншу (1-4 коп.) Сторону.
Наприклад, якщо сума за покупки складе 125,15 грн, покупець повинен заплатити 125,2 грн, а при сумі 125,14 грн покупець заплатить 125,1 грн. При наявності дрібниці у продавця і покупця вони можуть розрахуватися з точністю до копійки.
