У цей день відзначається народне свято Фіногеєв день. Також це дата вшанування пам’яті священномученика Афіногена і його десять учнів, постраждалих за віру під час гонінь на християн в місті Севастії.
Зазвичай до дня Фіногея літо проходить найспекотнішу пору. Для селян це свято мало особливе значення. Вся справа в тому, що в багатьох селах починалися жнива. Перший стислий сніп вважався іменинним.
Читайте також: РОЗПОВІСТИ ЧОЛОВІКОВІ ПРО КУРОРТНИЙ РОМАН?
Після польових робіт слов’яни з піснями несли його на тік. Попереду йшов господар зі снопом, за ним йшли працівники. З першого снопа починали молотьбу, соломою з нього годували хвору худобу, а зерном лікували людей. Частину першого зерна обов’язково залишали для посіву.
Заборони на Фіногеєв день
У той же час на ниві залишали кілька колосків на корені. Цю незжату ділянку в народі прозвали «фіногенова волотка» (волотка — це верх снопа). Із залишених на полі колосків старі завивали бороду Волоса.
Згодом ці колоски категорично не можна чіпати, тому що вони призначалися в жертву давньому слов’янському божеству.
Ще наші предки пов’язували зі жнивами безліч прислів’їв, приказок і прикмет, які згадували в день святого Афіногена. Серед них такі: «Перший колосок Фіногею, останній — Іллі на бороду»;
«На Фіногея молися сонечку — проси Бога про відеречко»; «Прийде Фіногей із теплом і світлом — заберешся заздалегідь з жнитвом, Фіногей із дощем — копногній, хліб в снопі проросте».
Поки дорослі працювали в полях, діти йшли в ліс збирати гриби. У цей час з’являлися маслюки, лисички, білі гриби, які тут же йшли на селянські столи.
З грибів у цю пору робили юшки, їх тушкували в сметані, робили з них начинку для пирогів, фарширували ними рибу, варили з ними різні каші, робили котлети з білих грибів, грибну ікру і, звичайно, смажену з грибами картоплю.
