Хочу написати про потяги, як ми намагалися виїхати зі столиці.
Ми не могли сісти на потяг. Через те – що нам не відкривали провідники двері! В мене питали грошей! Люди – війна, агов!
Ми стукали в двері, а вони нам кричали – зайнято все. Як виявилося зайнято – це зайняті місця в купе і плацкарті. А те, що я можу і в коридорі стояти, сидіти, лежати – мені треба тільки їхати, а як – уже неважливо!
Впустили нас у поїзд лише тому, що біля нас стояли військовий з автоматом. Він пригрозив – і десь з його третьої такої спроби нас пустили.
Ви знаєте, це те, що мене на нашому жахливому фоні змогло мене приголомшити!
Що сказати, молодці, Укразалізниця.
Виявляється я ще можу дивуватися.
Автор – Оксана Малета, Фейсбук (https://www.facebook.com/ksunmu)
Боже, бережи Україну! Слава Україні і ЗСУ!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
