fbpx

Хочу написати про потяги. Ми не могли сісти на потяг. Через те – що нам не відкривали провідники двері! В мене питали грошей! Люди – війна, агов! Ми стукали в двері, а вони нам кричали – зайнято все

Хочу написати про потяги, як ми намагалися виїхати зі столиці.

Ми не могли сісти на потяг. Через те – що нам не відкривали провідники двері! В мене питали грошей! Люди – війна, агов!

Ми стукали в двері, а вони нам кричали – зайнято все. Як виявилося зайнято – це зайняті місця в купе і плацкарті. А те, що я можу і в коридорі стояти, сидіти, лежати – мені треба тільки їхати, а як – уже неважливо!

Впустили нас у поїзд лише тому, що біля нас стояли військовий з автоматом. Він пригрозив – і десь з його третьої такої спроби нас пустили.

Ви знаєте, це те, що мене на нашому жахливому фоні змогло мене приголомшити!

Що сказати, молодці, Укразалізниця.

Виявляється я ще можу дивуватися.

Автор – Оксана Малета, Фейсбук (https://www.facebook.com/ksunmu)

Боже, бережи Україну! Слава Україні і ЗСУ!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page