fbpx

Кажуть, що Путін, якщо програватиме війну з Україною, то він, як «загнаний щур», може зважитися на найстрашніший злочин та абсурдну дію – застосувати тактичну ядерну зброю проти України чи країн Східної Європи. По-перше, Путін не тільки вічний лідер «путінської Росії», а й звичайний 73(69)-літній старий

«Ядерний Путін»

Кажуть, що Путін, якщо програватиме війну з Україною, то він, як «загнаний щур», може зважитися на найстрашніший злочин та абсурдну дію – застосувати тактичну ядерну зброю проти України чи країн Східної Європи.

По-перше, Путін не тільки вічний лідер «путінської Росії», а й звичайний 73(69)-літній старий зі своїми болячками і хворобами, який люто чіпляється за владу, і не збирається покидати світ раніше часу, на жодну годину чи день.

Добре видно, що Путін чіпляється за своє життя, яке йде від нього швидше, ніж його могутня влада над росіянами. Путін вірить, що влада продовжує життя правителям.

Але Путін, як людина, яка панічно боїться усього, тим більше боїться ядерного конфлікту.

По-друге, Путін надзвичайно багатий (трильйон), то навіщо йому, під час «ядерної дуелі» з усім світом, усе це втрачати.

По-третє, Путін вже починає здогадуватися, що не він керує світом, і Росією, а ним маніпулюють, ті, хто навколо нього прикидаються його соратниками, друзями або сліпими виконавцями його волі.

Після нападу Росії на Україну та потужних міжнародних санкцій у процес прийняття рішень навколо Путіна втягуються нові групи еліти — це, власне, близькі соратники Путіна типу Патрушева, російські олігархи, які постраждали від санкцій, чекісти, генералітет армії. А після провалу бліцкригу війни в Україні, Путін вже реально не лідер Росії і не арбітр еліти, а виконавець чужої волі, яка постійно змінюється у Кремлі залежно від того, хто зараз впливає на Путіна. Ось чому стратегічні цілі Кремля та напрямок військового удару російських військ постійно змінюються – від тотального знищення України як незалежної європейської держави до захоплення Донбасу та Херсона та Одеси. Єдине, що залишається у «розпорядженні» Путіна – це його вимога перемоги над Україною «за будь-яку ціну».

По-четверте, у будь-якому випадку всі групи оточення Путіна від «яструбів» до «голубів», які впливають на рішення Путіна, не хочуть зникнути в ядерній війні і не допустять Путіна до «ядерної кнопки», бо він все одно йде, а вони залишаються. Тому вони не дозволять Путіну поцупити їх у минуле разом із собою.

Віктор Небоженко, Директор соціологічної служби „Український барометр” (Джерело – Фейсбук Віктор Небоженко)

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page