Я живу в селі, тож не дивно, що тут слухи розходяться швидко. І хоч я намагаюся до цього не лізти, але ось моя сусідка поринула в ті плітки з головою.

З Оленою ми одного віку. Я маю двох дочок Віку і Зоряну, а сусідка має одного сина.

Пізно вона привела на світ Ігоря, та ще й в декреті була цілих шість років. Можливо, довгий декрет так на Олену вплинув, а може її суворі батьки. Оскільки ми з одного села, то я завжди бачила, як малу Олену в сім’ї виховували в строгості.

В мене ж все було зовсім інакше. Працюю я в школі, тож поруч з дітьми й сама залишаюся молодою. За зошитами в мене немає часу лізти в чуже життя, але схоже в Олени того часу вагони.

Тільки те і чую, як вона всіх обмовляє. Олені завжди все не так, то в тих не такий одяг, то та зарано мамою стала, а ось інша в тридцять і не має дітей, ну зовсім неподобство.

Сусідка завжди знайде за що зачепитися. В тих на її думку задовго город не оброблений, інші на її думку за життя нічого не досягнули.

І це все притому, що сама Олена живе в хаті, яка дісталася їй ще від бабусі. Зате свого сина сусідка залюблює, не те слово.

В тридцять років ще досі його утримує і навіть не спішить проганяти з хати. А її Ігор в той час виріс таким ледачим. Все в “кафе” з друзями, все на якісь гульки…

Грошей толком не має, тільки легкого заробітку собі шукає. Якщо б так жив хтось інший в нашому селі, то Олена б всі кісточки їм би перемила, а так в неї найкращий син, що навіть слова не можна сказати.

Тут неочікувано привів Ігор якусь дівчину додому. Все в них якось швидко розвивалося.

І визнаєте, так мені цю дівчину шкода було, та Вероніка ще зовсім молода, і таким непутьовим чоловіком свою долю пов’язувати… Ще й на багато старший Ігор за неї.

Але загалом це не моє діло, хоч і близько біля мене живуть, але все-таки це їхня справа. Розписалися “молодята”, коли Вероніка “ощасливила” всіх цікавим станом.

Я ніколи до тої сім’ї не лізла, хоч і часто чула їхні “бурі” через пліт. Особливо після гульок з друзями, коли Ігор приходив “веселий”.

Навіть не зважаючи на те, що скоро в домі мала появитися дитина, Ігор все одно не шукав роботу зі стабільним заробітком.

Коли на світ з’явилася дочка, то було видно, як Вероніка її любить. Всі ми надіялися, що нарешті в тій хаті буде мир та спокій, але ні…

Якось приходжу я з роботи і чую галас в домі Олени. Там така “буря здійнялася”, що мені дуже лячно стало, особливо за дитину. Звісно, причина в Ігорі, він знову взявся за своє.

Читайте також: Та мої сини в такому віці і макарони вміли зварити, і яєшню посмажити, а той такий безпорадний. Я і котлет насмажила і підливу до картоплі зробила, а він таке не їсть. Прийшлося до магазину бігти за пельменями. Таку їжу – з радістю. Накупили ми також і солодощів. Багато там було, думали, трохи з’їсть, а решту додому завезе. Та де там, все змолотив, одні фантики по хаті валялися. Я мовчати не збираюся і все сину і невістці вискажу!

Як тільки я це ясно зрозуміла то пішла до будинку сусідки. Але вона мене і на поріг не пустила. Олена, яка завжди лізе в чуже життя, сказала мені не лізти до її сина. Мовляв вони вже з дружиною дорослі самі розберуться.

Але щось я в цьому сумніваюся… Відчуває моє серце, що довго Вероніка такого чоловіка не потерпить.

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“