Мені дуже шкода дочку, вона жодного разу не попросила допомоги, все сама. Карабкається зі всіх сил, лиш би дітям допомогти. А що мені в селі треба. Ось я і віддавала гроші, які мені Коля давав на комунальні і прожиття, Іринці своїй.

Як не крути, а одній ставити двох дітей на ноги, не проста справа. І все було добре до того часу, поки невістка про це не дізналася.

У дочки моєї важка доля. Іринка вийшла заміж. Степан її хороший був, але через п’ять років він поїхав на заробітки і вже не повернувся. Там він зустрів якусь жінку, без якої не уявляв свого життя. Тому, розлучення було неминуче.

Спершу зять дітям трохи допомагав, але зараз про них і не згадує. Знаю, що проживає він на даний час в Голландії і виховує дочку.

Моя ж Іринка залишилася жити в їх квартирі з дітьми. Це єдине, що від нього залишилося, хоча я дивом дивуюся, як він і цю квартиру не привласнив. Мабуть, дітей пошкодував.

Мирончику дванадцять років, а Іллі дванадцять на Чесного Хреста, тільки по старому календарі, виповнилося.

З моменту розлучення Іринка де тільки не працювала. І на базарі торгувала і в школі на пів ставки підлоги мила. На літні канікули онуки були в мене в селі, а Іринка на сезонні роботи в Польщу їздила.

Зараз вона працює на молокозаводі.

Звісно, грошей завжди не хватає, тому я чим можу, їй допомагаю.

Є в мене ще молодший син Микола.

В нього з дитинства бізнесменська жилка була. Він возив з Польщі старі автівки, в Україні їх розбирав і продавав запчастини.

На даний час в нього свій автосервіс. З дружиною живуть досить багато. Виховують дві донечки.

До вторгнення два, а то і три рази на рік, по закордонах на відпочинок їздили. Невістка не працює, вона виховує дівчаток, але незважаючи ні на що, ще й няню знайшли, бо бідненька не дає собі ради.

Я раніше натякала Колі, щоб той хоч трішки допомагав сестрі, але той говорив, що кожен сам коваль свого щастя.

– Я ніколи не сидів і не заглядав в чужі кишені. Всього сам доробився. Якби ж Ірина вміла гайки крутити, я б її до себе на роботу взяв, а так, що…?

Мій син все в сім’ю вкладає. З одного боку це добре, але Іринка ж йому не чужа.

Коли син почав мені допомагати фінансово, я стала ці гроші Іринці передавати. А для чого мені в селі гроші? Картопля і м’ясо є своє, а на хліб мені і пенсії хватає.

А недавно сталася така прикра ситуація. Я вчасно не оплатила за комунальні послуги, і коли син з невісткою приїхали мене провідати, то про це дізналися.

Людоньки, скільки шуму вони здійняли. Коля навіть подзвонив до Іринки і сказав, що все це через неї, бо я їй всі гроші віддаю.

Ввечері дочка передзвонила вся в сльозах і сказала, що ні копійки від мене тепер не візьме, так їй перед братом соромно.

Я оплатила найближчим часом ті комунальні, це не проблема, але як я зрозуміла, невістка підговорює Миколу, щоб мені не грошима допомагати, а продуктами. Все, лиш би я Іринці не допомагала їхніми руками.

Читайте також: Я не встигаю прокинутись, як свекор вже на кухні собі каву готує. Незважаючи на те, що ми помінялися квартирами, він почувається в нашій, як в своїй. Він навіть ключі собі залишив. В себе він готує лише бутерброди. На даний час продукти дорогі. Може хтось скаже, де четверо поїсть, там і п’ятий голодним не буде. Але таке твердження актуальне, коли людина забігає, ну раз в тиждень. Але Іван Федорович в нас і об’їдає і плотно вечеряє. Буває й таке, що він собі в дитячій може прилягти

Я не можу їх зрозуміти. Син живе на широку ногу, невже їм шкода тих “копійок” для сестри?

Чи то я так погано його виховала, чи то його дружина так під себе “зліпила”, я не знаю.

Шкода мені Іринку. Я зі шкіри вилізу, але їй допомагатиму… подобається це комусь, чи ні!

Автор – Наталя У

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!