Ніколи не змогла б навіть і подумати, що для невістки стану потрібнішою, ніж власній донечці.
З чоловіком ми виховали двох дітей сина Артема і дочку Зоряну.
Обидвоє наших дітей вже давно покинули сімейне гніздечко. Про те часто навідуються до нас у село по мірі своїх можливостей.
Син наш живе в місті, виховують з невісткою двох донечок.
А дочка наша в районному центрі, живе з чоловіком і сином у двокімнатній квартирі. Чомусь так в житі складається, що батьки більше стараються підтримати дочку, адже вона для нас беззахисна жінка, якій важко буде без нашої з татом підтримки.
Звісно, що сину ми також допомагаємо, та чомусь більше дочці.
То пожаліється Зоряна, що пральна машина поламалась, ми вже в поміч, то надумались вони з чоловіком машину купляти, як ми прискладали певну суму грошей для них.
Артема коли не спитаєш, то в нього все добре, все є. Він навпаки старається нам створити комфортні умови для життя.
Та цього літа моє здоров’я мене сильно підвело, та аж так, що я потрапила до лікарні. І як мені стало прикро, моя дочка лише один раз мене провідала. А при телефонній розмові наголосила, щоб я більше привчалась до лікарняної їжі, адже вона корисна, а мені варто трохи схуднути.
Зате невістка приїжджала кожного дня. Старалась для мене, подбала навіть про шоколадки для медсестер. Лікарю віддячилась, навіть не сказала мені скільки.
За ці десять днів в лікарні, я відчула, що зовсім байдужа для своєї донечки, про яку я так дбала. Тепер моє відношення до невістки сильно зміниться, я відчуваю до неї таку вдячність, про яку не забуду ніколи.
Дуже радію за сина, що в нього така гарна сім’я. Бо зять за всі ці дні так і не спромігся подзвонити.
Звісно, що з часом я пробачу дочці усе, та я вже пробачила, але після цього випадку я зрозуміла, що маю дві донечки, і ніколи не буду робити більше між ними різниці.
А у вас як з невістками?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!